Експертиза підтвердила, що музейні картини в Кабміні - фальшиві

Результати хімічної експертизи підтвердили, що картини Глущенка, які висять в Кабміні, є підробками.

Мова йде про картини "Дніпровські далі" і "Село біля річки", повідомляє  ZN.UA.

Згідно з результатами хімічної експертизи "картини Глущенка "Дніпровські далі" і "Село біля річки" є копіями".

У звіті відзначається: " Характер люмінесценції цинкового білила у фарбовому шарі, а також ступінь висихання фарбового шару всіх відібраних проб відповідають живопису, створеному в ХХІ сторіччі".

Подібні висновки підтверджує й стилістична, тобто візуальна експертиза.

Деякі мистецтвознавці припускають, що копії картин Глущенка виконані протягом  5—10 останнього років.

На питання, "що піде після таких сенсаційних результатів експертизи?" міністр культури Михайло Кулиняк відповів:

"Підуть наступні дії правоохоронних органів. Коли були створені ці підробки? На якому етапі вони потрапили в Кабмін – з Національного музею? Хто з керівників Національного музею й чиновників причетний до цієї обурливої історії?"

"Повторюся, ці питання вже не до міністра культури, а тільки лише до слідства", - зазначив він.

Як відомо, 29 серпня 2001 року живопис Глущенка був переданий Національним музеєм України – Кабінету міністрів України "на тимчасове зберігання" (експонування в урядових приміщеннях).

На початку листопада 2011 року комісія Національного художнього музею провела в будівлі уряду звірку наявності й стану картин.

Під час цієї перевірки співробітники музею засумнівалися, чи справжні дві вищезгадані картини Глущенка.

У свою чергу керівництво секретаріату Кабміну ініціювало проведення експертизи для визначення автентичності цих полотен.

Директор Національного художнього музею, якого Мінкульт звільнив на початку квітня 2012 року, пов'язував свою відставку з тим, що музей відкрито заявляв про зникнення картин в Кабміні.

УП

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.