Цеглу з Андріївського продають по 1500 грн за штуку

Столичні спритники вирішили заробити на Андріївському узвозі. У мережі з'явилися оголошення про продаж цегли з цієї вулиці.

Про це пише "Сегодня".

За одну цеглину з Андріївського просять 1000-1500 гривень.

"Продам за розумну ціну старовинні цеглини з клеймом. Є з Андріївського узвозу, з Київської фортеці. Ціна 1000 гривень", - йдеться в оголошенні на одному із сайтів.

Продавці запевняють, що цеглини старовинні.

"Це не свіжак, не бійтеся. Кілька років тому на узвозі згорів дерев'яний будинок, обкладений раритетною цеглою. Родичі ще тоді звідти принесли, валявся на дачі, про всяк випадок. Клеймо є, але розібрати, що там написано, важко. На одній цеглині з Київської фортеці, знайденій після руйнування, можна розібрати прізвище Лунєв", - розповіла продавець Тетяна.

Автори інших оголошень, не розказують про походження цегли: "Так, з Андріївського. Подробиці при зустрічі, ціна — 1500 гривень, але можемо поторгуватися. До речі, найближчим часом, можливо, у мене з'явиться бруківка".

Нічого незаконного в такій торгівля немає, але експерти кажуть, що особливої ​​цінності ці цеглини не мають.

"Більше 100 гривень така цегла не може коштувати. Найстарішій київській цеглі 150 років. Більше можуть дати тільки затяті збирачі, в чиїх колекціях не вистачає якогось примірника. Справжню цінність оцінять лише нащадки років через 100", - сказав колекціонер Сергій З.

Як відомо, на Андріївському узвозі в Києві замінили історичну бруківку на гранітні плити.

УП

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.