Радянські солдати ґвалтували навіть громадянок СРСР - британські вчені

Британський військовий історик Ентоні Бівор стверджує, що "оргія зґвалтувань у Червоній Армії в дні агонії нацистської Німеччини" мала куди більш широкі масштаби, ніж вважалося раніше.

Про це повідомляє The Telegraph.

За твердженням історика, радянські війська згвалтували велика кількість радянських і польських жінок, які були в'язнями концентраційних таборів, а також мільйони німкень.

"Розмах недисциплінованості і розбещеності Червоної Армії" виявився, коли автор, відомий своїм бестселером "Сталінград", вивчав радянські архіви для написання своєї книги "Берлін".

За словами Бівора, він був "глибоко приголомшений" відкриттям, що російські і польські жінки та дівчата, які звільнялися з концентраційних таборів, також піддавалися насильству. "Це повністю підірвало моє уявлення, що солдати використовували зґвалтування як форму помсти німцям", - сказав він.

Репутація Бівора як історика гарантує, що його затвердження будуть сприйняті серйозно. Книга" Сталінград"була оцінена дуже високо і заслужила престижну премію Самуеля Джонсона, премію Вульфсона з історії та премію Хауторндена.

Однак його розповідь про облогу Берліна обіцяє бути більш спірною: "В багатьох аспектах доля жінок і дівчат у Берліні куди гірше, ніж доля солдат, котрі голодували і страждали в Сталінграді".

Операція "Барбаросса", нацистське вторгнення в СРСР у 1941 році, стала початком найбільш геноцидного конфлікту в історії, пише британське видання. Німці не виявляли милосердя і не могли чекати його у відповідь.

За словами Бівора, Сталін і його командири виправдовували і навіть заохочували зґвалтування, причому не тільки щодо німецької нації, але також і їхніх союзників - Угорщини, Румунії та Хорватії.

Коли югославський комуніст Мілован Джилас заявив протест Сталіну, той нібито обурився: "Як так, ви не можете зрозуміти солдата, який прокрокував тисячі кілометрів через кров, вогонь і смерть і хоче розважитися з жінкою або взяти собі якусь дрібничку?"

Зґвалтування почалися відразу ж, щойно в 1944 році Червона Армія увійшла в Східну Пруссію та Сілезію, пише історик. У багатьох містах і селищах була зґвалтована кожна жінка у віці від 10 до 80 років.

Олександр Солженіцин, лауреат Нобелівської премії, в той час молодий офіцер, так згадував про це у своїй написаній білим віршем поемі "Прусські ночі": "Маленька дочка на матраці / Мертва. Як багато їх перебувало на ньому / Взвод, а, може, й рота?"

Про масштаби зґвалтувань можна судити по тому факту, що щорічно в період 1945-1948 років приблизно два мільйони жінок робили нелегальні аборти.

Підкреслений Бівором факт, що радянські війська ґвалтували не тільки німкень, але також і жертв нацизму, нещодавно звільнених з концентраційних таборів, змушує припускати, що сексуальне насильство було нерідко нерозбірливим.

Нагадаємо, у 2002 році Бівор написав книгу, в якій стверджує, що загалом Червона Армія зґвалтувала 2 млн німкень.

Читайте також:

Зґвалтована радянськими солдатами німкеня видала книгу спогадів

"Порти ихних баб!" Спогади солдата Червоної Армії

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.