Спецпроект

АНОНС: У Луцьку презентують книги про Другу польсько-українську війну

У Луцьку відбудеться презентація книги Володимира В’ятровича "Друга польсько-українська війна. 1942-1947" та двотомного зібрання архівних документів "Польсько-українські стосунки в 1942-1947 роках у документах ОУН та УПА".

 

Холмщина, Волинь, Галичина, Закерзоння — території, де під час і після Другої світової війни палахкотіло польсько-українське протистояння.

Криваве доміно маловідомої війни між поляками і українцями у 1942-1947 роках розкривають невідомі документи українського підпілля.

Селянська жакерія та інформаційна війна, фронтові бої між підпільними арміями і спільні операції колишніх ворогів, Волинь-1943 і акція "Вісла"-1947, переговори щодо перемир’я і торги за лінію кордону…

Джерела документів - архіви СБУ, Гарвардського університету та Центру досліджень визвольного руху.

Час і місце: 25 квітня 2012 року, 18:30. Палац культури міста Луцька (НД "Просвіта", 2-й поверх).

Володимир В'ятрович - кандидат історичних наук, дослідник історії українського визвольного руху.

В 2008-2010 роках на посаді Директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України провів розсекречення раніше таємних архівів КГБ і організував відкритий доступ до них. У 2010-2011 роках працював у Українському науковому інституті Гарвардського університету.

Очолює Вчену раду Центру досліджень визвольного руху – неурядової дослідницької установи, яка вивчає різні аспекти діяльності визвольного руху в ХХ столітті. Член наглядової ради Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.