Спецпроект

АНОНС: У Луцьку презентують книги про Другу польсько-українську війну

У Луцьку відбудеться презентація книги Володимира В’ятровича "Друга польсько-українська війна. 1942-1947" та двотомного зібрання архівних документів "Польсько-українські стосунки в 1942-1947 роках у документах ОУН та УПА".

 

Холмщина, Волинь, Галичина, Закерзоння — території, де під час і після Другої світової війни палахкотіло польсько-українське протистояння.

Криваве доміно маловідомої війни між поляками і українцями у 1942-1947 роках розкривають невідомі документи українського підпілля.

Селянська жакерія та інформаційна війна, фронтові бої між підпільними арміями і спільні операції колишніх ворогів, Волинь-1943 і акція "Вісла"-1947, переговори щодо перемир’я і торги за лінію кордону…

Джерела документів - архіви СБУ, Гарвардського університету та Центру досліджень визвольного руху.

Час і місце: 25 квітня 2012 року, 18:30. Палац культури міста Луцька (НД "Просвіта", 2-й поверх).

Володимир В'ятрович - кандидат історичних наук, дослідник історії українського визвольного руху.

В 2008-2010 роках на посаді Директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України провів розсекречення раніше таємних архівів КГБ і організував відкритий доступ до них. У 2010-2011 роках працював у Українському науковому інституті Гарвардського університету.

Очолює Вчену раду Центру досліджень визвольного руху – неурядової дослідницької установи, яка вивчає різні аспекти діяльності визвольного руху в ХХ столітті. Член наглядової ради Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.