У Львові презентували альманах про українців у поході Наполеона 1812 року

Львівський мілітарний альманах "Цитаделя" презентуватиме у Львові спеціальний випуск альманаху, присвячений діям допоміжного корпусу князя Карла Філіпа Шварценберґа під час Російського походу 1812 року.

Про це повідомляє прес-служба Львівської міської ради.

Австрійський допоміжний корпус, який розпочав свій похід у червні 1812 року із Львова і до якого зголошувалися, зокрема, й українці Галичини, був задіяний для прикриття з півдня Великої армії Наполеона і вів дії проти армій російських генералів Тормасова і Чічагова на території Південної Білорусі та Північної України, отримавши кілька перемог.

У презентації взяв участь нащадок командира корпусу - перший зам голови уряду та міністр закордонних справ Чеської республіки Карел Шварценберг, співробітники посольства Чехії у Києві та генконсульства у Львові, представники наукової громади міста.

 Обкладинка спецвипуску

Організатори заходу: Львівський мілітарний альманах "Цитаделя", Львівський інститут міліарної історії, видавництво "Астролябія", генеральне консульство Чеської Республіки у Львові.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.