Російський Держнаркоконтроль заборонив Хакслі та Ірвіна Велша

З книжкових магазинів Росії зникли антиутопія Олдоса Хакслі "О дивний новий світ", а також ще близько 20 романів, серед яких твори Ірвіна Велша, Вільяма Берроуза і Хантера Томпсона.

Про це повідомляє NewsRu із посиланням на телеканал "100 ТВ".

Книжкові магазини пояснюють зникнення романів цих авторів тим, що видавці перестали їх друкувати за рішенням Держнаркоконтролю РФ, який побачив в творах пропаганду наркотиків.

Тим часом, як відзначає телеканал, "чорний список" Держнаркоконтролю не зареєстрований і не має силу закону.

Єдиний офіційний перелік заборонених книг - це федеральний список мін'юсту. Друк і розповсюдження книг з цього списку приводить до кримінальної справи, чого не можна сказати про список наркоконтролю.

Причина зникнення книг з магазинів - це самоцензура видавців та продавців, зазначає телеканал. Однак це може тільки підігріти інтерес до "заборонених" книг, які нескладно знайти і в інтернеті.

Нагадаємо, про "чорний список" від Держнаркоконтролю стало відомо майже три роки тому. Цей список в кінці 2009 року надійшов у російські бібліотеки з вказівкою не видавати їх читачам.

При цьому деякі з указаних борцями з наркотиками творів входять, наприклад, у курс "Сучасної зарубіжної літератури" для філологічних факультетів і часто запитуються студентами.

Російські ЗМІ стверджують, що в "чорному списку" є і "Прекрасний новий світ" Хакслі - антиутопія 1931 року про контрольований державою світ бездумного споживання. В цьому творі про наркотики згадується хіба що те, що вони централізовано видаються населенню :) Можливо, російські чиновники сплутали цей твір із "Дверима сприйняття" 1954-го, де Хакслі описує досвід уживання мескаліну?

В Держнаркоконтролі спростували інформацію про списки, але відзначили, що в російському адміністративному кодексі дійсно є статті, які передбачають відповідальність за поширення літератури, що містить ознаки прихованої реклами або пропаганди наркотиків. А значить, "закон дозволяє нам вилучати подібну літературу за судовим рішенням".

У число "заборонених книг" невідомі експерти включили і класику контркультури, яку можна знайти в будь-якому книжковому магазині або завантажити в інтернеті, і навіть давно екранізовані твори: "Королева Півдня" Артуро Переса-Реверте, "Пляж" Алекса Гарленда, "Страх і ненависть у Лас-Вегасі" Хантера Томпсона, культові романи Ірвіна Велша і навіть твір американського фантаста Філіппа Діка.

"На голці" Ірвіна Велша - культовий роман про "Едінбурзьку героїнову лихоманку" кінця 1980-их. Одна з найкращих агіток проти важких наркотиків

У список потрапили і полтавчанин Дмитро Гайдук із його "растаманськими казками", які давно стали фольклором, і книга про розведення їстівних грибів на присадибній ділянці, де мова йде виключно про шампіньйони.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.