Російський Держнаркоконтроль заборонив Хакслі та Ірвіна Велша

З книжкових магазинів Росії зникли антиутопія Олдоса Хакслі "О дивний новий світ", а також ще близько 20 романів, серед яких твори Ірвіна Велша, Вільяма Берроуза і Хантера Томпсона.

Про це повідомляє NewsRu із посиланням на телеканал "100 ТВ".

Книжкові магазини пояснюють зникнення романів цих авторів тим, що видавці перестали їх друкувати за рішенням Держнаркоконтролю РФ, який побачив в творах пропаганду наркотиків.

Тим часом, як відзначає телеканал, "чорний список" Держнаркоконтролю не зареєстрований і не має силу закону.

Єдиний офіційний перелік заборонених книг - це федеральний список мін'юсту. Друк і розповсюдження книг з цього списку приводить до кримінальної справи, чого не можна сказати про список наркоконтролю.

Причина зникнення книг з магазинів - це самоцензура видавців та продавців, зазначає телеканал. Однак це може тільки підігріти інтерес до "заборонених" книг, які нескладно знайти і в інтернеті.

Нагадаємо, про "чорний список" від Держнаркоконтролю стало відомо майже три роки тому. Цей список в кінці 2009 року надійшов у російські бібліотеки з вказівкою не видавати їх читачам.

При цьому деякі з указаних борцями з наркотиками творів входять, наприклад, у курс "Сучасної зарубіжної літератури" для філологічних факультетів і часто запитуються студентами.

Російські ЗМІ стверджують, що в "чорному списку" є і "Прекрасний новий світ" Хакслі - антиутопія 1931 року про контрольований державою світ бездумного споживання. В цьому творі про наркотики згадується хіба що те, що вони централізовано видаються населенню :) Можливо, російські чиновники сплутали цей твір із "Дверима сприйняття" 1954-го, де Хакслі описує досвід уживання мескаліну?

В Держнаркоконтролі спростували інформацію про списки, але відзначили, що в російському адміністративному кодексі дійсно є статті, які передбачають відповідальність за поширення літератури, що містить ознаки прихованої реклами або пропаганди наркотиків. А значить, "закон дозволяє нам вилучати подібну літературу за судовим рішенням".

У число "заборонених книг" невідомі експерти включили і класику контркультури, яку можна знайти в будь-якому книжковому магазині або завантажити в інтернеті, і навіть давно екранізовані твори: "Королева Півдня" Артуро Переса-Реверте, "Пляж" Алекса Гарленда, "Страх і ненависть у Лас-Вегасі" Хантера Томпсона, культові романи Ірвіна Велша і навіть твір американського фантаста Філіппа Діка.

"На голці" Ірвіна Велша - культовий роман про "Едінбурзьку героїнову лихоманку" кінця 1980-их. Одна з найкращих агіток проти важких наркотиків

У список потрапили і полтавчанин Дмитро Гайдук із його "растаманськими казками", які давно стали фольклором, і книга про розведення їстівних грибів на присадибній ділянці, де мова йде виключно про шампіньйони.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.