Історичний Будинок Композиторів і далі руйнують - Бригинець

Руйнівники історичного будинку - пам’ятки на вул. Софіївська,16/16 (житловий будинок композиторів, де раніше розміщувався Музичний фонд України) не допускають інспекторів для перевірки стану будівлі.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець із посиланням наголовне управління охорони культурної спадщини КМДА.

Депутат повідомив, що управлінням було проведено перевірку зазначеного будинку, але доступ до його цокольного поверху, де відбувається облаштування ресторану, що руйнує будівлю, був обмежений представниками замовника робіт.

Інспекторами було виявлено проведення робіт у приміщенні, хоча дозвільна документація на проведення робіт управлінням не надавалася. Охоронний договір на приміщення цокольного поверху, де проводяться роботи, не укладався. Власника приміщення встановити не вдалося.

Тому голова комісії звернувся до прокуратори Києва з проханням вжити заходів прокурорського реагування щодо правомірності проведення будівельних робіт у будинку-пам’ятці на вул. Софіївська, 16/16.

За словами Бригинця, облаштування ресторану в будинку-пам’ятці на вул. Софіївська, 16/16 призвело до появи тріщин в будинку. Зазначений будинок є історичною та архітектурною пам’яткою з 1980 року.

У будинку жили та працювали видатні українські композитори Л. Ревуцький, П. Майборода та інші. На цокольному поверсі був розміщений Музичний фонд України та республіканське відділення Центру музичної інформації.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.