В Ужгороді відновлять військове кладовище Першої світової. ФОТО

В Ужгороді було підписано тристоронню угоду між владою міста, чеською стороною та українськими пошуковцями про здійснення масштабного проекту з повного відновлення первинного вигляду військового кладовища часів Першої Світової війни.

Про це повідомляє прес-служба Всеукраїнської громадської організації пошуковців "Союз "Народна пам'ять".

Ініціатором проекту виступила чеська сторона.

У Чеському військовому архіві у Празі було знайдено поіменні дані на кожного солдата та офіцера, похованого на Ужгородському військовому цвинтарі, а також його детальний план із зазначенням номеру кожної могили та ряду, в якому вона була розташована.

Реалізувати проект планується до 100-річчя від початку Першої Світової війни, яке відзначатиметься у 2014 році.

Нині кладовище перебуває у занедбаному стані. З 1003 обелісків збереглося лише дев’ять, із них декілька напівзруйновані.

Фото громадської організації пошуковців "Пошук-Захід"

Планується відновити та впорядкувати всі могили і встановити на них такі самі обеліски, які встановлювали тут при захороненні загиблих протягом 1914-1919 років. Їхній зовнішній вигляд буде відновлено за тими обелісками, які збереглися дотепер.

Окрім того, передбачається створити меморіал, на якому також будуть викарбувані імена усіх похованих на Ужгородському військовому цвинтарі.

У договорі, який було підписано 2 квітня 2012 року, визначено розподіл обов’язків між трьома сторонами, що братимуть участь у реалізації проекту.

Вигляд могили, яка збереглася

Як відзначив відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при КМУ, голова правління ВГО "Союз "Народна Пам’ять" Ярослав Жилкін, відновлення військового кладовища в Ужгороді – один з перших заходів в рамках підготовки до 100-річчя від початку Першої світової війни.

Довідка:

На старому військовому кладовищі, розташованому в ужгородському мікрорайоні Шахти, протягом 1914-1919 років ховали військових, загиблих під час Першої Світової війни.

Всього на військовому кладовищі в Ужгороді поховано 1003 особи з 11 країн світу: українці, росіяни, італійці, угорці, австріяки, чехи, словаки.

У 1919 році, після закінчення Першої Світової війни, територія Закарпаття відійшла до Чехословаччини. Дані про Ужгородське військове кладовище були передані до Чеського військового архіву і зберігалися там до наших днів.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.