АНОНС: дискусія про місце Церкви та життя православних в УРСР

Видавництво “Акта” запрошує на дискусію довкола тем, які висвітлювалися у книжці Наталі Шліхти "Церква тих, хто вижив. Радянська Україна, середина 1940-х - початок 1970-х".

Монографія висвітлює малодосліджене як у вітчизняній, так і зарубіжній історіографії питання з історії Церкви ХХ ст. — життя православної громади в Українській РСР у повоєнні десятиліття, коли її єдиним легальним представником була Російська Православна Церква, суттєвий вплив на неї в національному, обрядовому й організаційному планах формально "возз’єднаних" із РПЦ українських греко-католиків, що спричинив поступову й повільну українізацію й автономізацію Українського екзархату, а також допомагає збагнути, як вижила інституційна релігійність в радянську добу, й чим зумовлюється еклезіальна ситуація в сучасній Україні. 

Професор Сергій Плохій "Люди, церква, держава: тайни бабусиного світу"

Учасники:

Наталя Шліхта, автор, к. іст. н.
Юрій Чорноморець, д. філос. н.
Юрій Решетніков, к. філос. н.
арх.Ігор (Ісіченко), док. філол.. н.
Виктор Єленський, док. филос. н.
о. Роман Небожук
Михайло Черенков, док.філос. н.
Олег Турій, к. іст. н.  
-----------------
Час і місце: 23 квітня о 16:30. Центр польських та європейських студій НаУКМА (вул. Волоська 10, підвальне приміщення 6 корпусу НаУКМА) .

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.