Найстарішу книгу в Європі купили за 13 млн доларів. ФОТО

Британська бібліотека придбала найстарішу вцілілу європейську книгу – Євангеліє від Іоанна. Придбання раритетного рукопису, датованого 698 роком, обійшлося у 13 мільйонів доларів.

Про це повідомляє ВВС.

Це Євангеліє від Іоанна також називають Кутбертовим, оскільки його ще у XII столітті знайшли в труні святого Кутберта на острові Ліндисфарн на північному сході Англії.

Знахідку датують приблизно 698 роком нашої ери. Це найстаріша європейська книга, що вціліла до наших днів.

Для того, аби купити найстаріший рукопис, бібліотека організувала найбільшу в своїй історії кампанію зі збору коштів.

Меморіальний фонд національної спадщини виділив чотири з половиною мільйони фунтів стерлінгів, але пожертвували і благодійні фонди, і громадськість.

 Ікона святого Кутберта з його Євангелієм

Книгу продало Товариство Ісуса, аби зібрати кошти на освіту та реставраційні роботи.

Вдруге рукопис знайшли в Даремському соборі в 1104 році - після того, як труну перенесли, щоб зберегти від нападів вікінгів.

Рукопис виставлять на показ як в бібліотеці, так і на північному сході Англії.

Книга з ікони в реалі. Фото: britishlibrary.typepad.co.uk

Британська бібліотека орендувала Євангеліє святого Кутберта з 1979 року і отримала право на його привілейовану покупку.

За словами виконавчого директора Британської бібліотеки Дейми Лінн Бріндлі, книга дуже добре збереглася, її палітурка вишукана, а сторінки добре прошиті і неушкоджені.

Вона подякувала тим, хто давав кошти на придбання Євангелія.

"Це можливість, яка випадає лише раз в житті, можливість зберегти Євангеліє для народу, ми вдячні і зворушені тим, що так багато людей підтримали нашу кампанію", - сказала директор бібліотеки.

"In principio erat verbum - Спочатку було слово". Перша сторінка Євангелія

Працівники бібліотеки також вважають, що книга коштувала тих мільйонів, які за неї заплатили.

Євангеліє від Іоанна виставлять у головній будівлі Британської бібліотеки на Сент-Панкрас в Лондоні.

Перший показ рукопису в Даремі очікують в липні 2013 року.

Настоятель Даремського собору преподобний Майкл Седгрув каже, що придбання Євангелія стало "найкращою з усіх можливих новин".

"Для мешканців Дарема та північного сходу Англії це - найзаповітніша книга", - сказав він.

Окрім того, рукопис Євангелія від Іоанна, знайденого у гробі св. Кутберта, оцифрований і буде викладений онлайн.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.