АНОНС: виставка, присвячена Параджанову

Сьогодні, 18 квітня о 17:00 в галереї мистецтв ім. Олени Замостян НаУКМА відбудеться відкриття другої фотовиставки проекту "Параджанов. Дотик".

Про це повідомляє "Платформа".

Масштабний проект, присвячений 90-річчю з дня народження видатного українського режисера Сергія Параджанова, передбачає низку заходів, які будуть відбуватися протягом двох років у всіх регіонах України: фотовиставки, творчі зустрічі, кінопокази.

Завершиться проект в ювілейні "параджанівські" дні у січні 2014 року в Києві.

З Україною пов’язана значна частина творчої біографії Сергія Параджанова. В Україні він створив фільми "Наталя Ужвій", "Золоті руки", "Думка" (всі у 1957 р.), "Українська рапсодія" (1961 р.), "Квітка на камені" (у співавторстві з А. Слісаренком, 1962 р.).

Міжнародне визнання прийшло до режисера в 1964 році після екранізації повісті Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків". Фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях у 21 країні світу (з них 24 – гран-прі).

Виставка презентує 67 великоформатних світлин, здебільшого ще не знайомих сучасному глядачеві. Їх створили в різні періоди життя і творчості Сергія Параджанова відомі кінооператори, режисери, фотографи: Юрій Гармаш (Україна), Вінісіо Рохас Аріас (Коста Ріка), Володимир Піка (Україна), Олексій Терзієв (Франція).

Акція проводиться за підтримки Національної кіностудії ім. Олександра Довженка, Національної спілки кінематографістів України, Державного агентства України з питань кіно.

Автор проекту – Юрій Гармаш.
Координатор проекту – Владислав Таранюк.

Виставка триватиме до 5 травня 2012 року.

Дивіться також: "Іван Миколайчук. Невідомі ФОТО"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.