У Харкові презентують довідник по роботі з архівами КГБ

Як дізнатися, хто співпрацював із КГБ? Де знайти відомості про родичів, засуджених у часи СРСР? Як правильно написати запит?

Усіх зацікавлених отримати відповіді запрошують на презентацію довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів".

Час і місце: четвер, 19 квітня, 11:40. Харків, ХНУ імені Каразіна, головний корпус (пл.Свободи, 4), аудиторія 5-62.

Відкриття архівів в Україні стало унікальною можливістю для науковців усього світу подивитися на функціонування тоталітарного режиму зсередини, опираючись на його ж документи.

Історик Володимир В'ятрович, який розсекретив колишні архіви КГБ, розповість про таємниці, десятиліттями закриті грифами секретності, про невідомі факти з історії України.

“Особливістю будь-якого тоталітарного режиму є бажання його керівників контролювати всі сфери діяльності людини і суспільства в цілому, - зазначив дослідник. - Для цього потрібно мати максимум інформації про настрої населення, про зародження невдоволення, мати можливість локалізувати це невдоволення і знищити його носіїв. Ці завдання виконували функціонери органів безпеки режиму. Результатом їх діяльності стало безліч зібраних різноманітних свідоцтв, спостережень, компрометуючої інформації про осіб, які цікавили органи, інформації про діяльність тих чи інших організацій або неформальних об'єднань”.

За словами В'ятровича, вся ця інформація протягом багатьох років збиралася у спеціальних архівних сховищах, доступ куди був суворо обмежений”.

Присутні отримають безкоштовний примірник практичного порадника.

Захід відбудеться в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху "Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". 

Контактна особа: o.frankivska@gmail.com

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.