АНОНС: круглий стіл "Інтелектуальна спадщина еміграції"

18 квітня в редакції газети "День" відбудеться круглий стіл "Інтелектуальна спадщина української еміграції".

Про це повідомляє "Телекритика".

Які ідеї визрівали та обговорювалися в середовищі українських публіцистів на еміграції та як вони присутні (або не присутні) в сьогоднішньому суспільному житті.

Як бачили Україну та її майбутнє Євген Маланюк, Іван Лисяк-Рудницький, Михайло Драгоманов, Юрій Шевельов, Іван Багряний, Микола Шлемкевич, Роман Божеський та чи справдилися їхні сподівання; як повернути в суспільний обіг їхню інтелектуальну спадщину.

Про це за круглим столом говоритимуть Іван Дзюба (дисидент, літературознавець, публіцист, громадський діяч, академік), Оксана Пахльовська (публіцист, культуролог, професор), Володимир Панченко (літературознавець, письменник, професор), Сергій Грабовський (публіцист, журналіст, політолог), Володимир Бойко (історик, публіцист, м. Чернігів).

Модератор - головний редактор "Дня" Лариса Івшина.

Пряма трансляція круглого столу на сайті www.day.kiev.ua розпочнеться о 12.00.

 

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.