АНОНС: круглий стіл "Інтелектуальна спадщина еміграції"

18 квітня в редакції газети "День" відбудеться круглий стіл "Інтелектуальна спадщина української еміграції".

Про це повідомляє "Телекритика".

Які ідеї визрівали та обговорювалися в середовищі українських публіцистів на еміграції та як вони присутні (або не присутні) в сьогоднішньому суспільному житті.

Як бачили Україну та її майбутнє Євген Маланюк, Іван Лисяк-Рудницький, Михайло Драгоманов, Юрій Шевельов, Іван Багряний, Микола Шлемкевич, Роман Божеський та чи справдилися їхні сподівання; як повернути в суспільний обіг їхню інтелектуальну спадщину.

Про це за круглим столом говоритимуть Іван Дзюба (дисидент, літературознавець, публіцист, громадський діяч, академік), Оксана Пахльовська (публіцист, культуролог, професор), Володимир Панченко (літературознавець, письменник, професор), Сергій Грабовський (публіцист, журналіст, політолог), Володимир Бойко (історик, публіцист, м. Чернігів).

Модератор - головний редактор "Дня" Лариса Івшина.

Пряма трансляція круглого столу на сайті www.day.kiev.ua розпочнеться о 12.00.

 

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.