СБУ не дала вивезти в Росію унікальну книгу вартістю 900 тисяч. ФОТО

Працівники СБУ та прикордонники затримали на Харківщині двох 23-річних громадян Росії, які намагалися незаконно вивезти з України унікальне видання - книгу "Історія та пам'ятки візантійської емалі" (1892).

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на прес-центр управління СБУ в Харківській області.

Книга була виявлена ​​в моторному відсіку автомобіля, на якому їхали молоді люди.

"Антикварний фоліант, більш відомий фахівцям за скороченою назвою "Візантійські емалі", належить до культурних цінностей, які мають історичне значення.

За даними офіційної експертизи, вартість вилученої книги становить 900 тисяч грн. Зараз співробітники СБУ встановлюють, як рідкісна книга потрапила до росіян.

Фото: "Медіапорт"

Слідчий відділ Управління СБУ в Харківській області порушив кримінальну справу стосовно контрабандистів за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2. ст.15, ч.2 ст.201 (замах на контрабанду, вчинений за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу Україні.

Книга "Візантійські емалі. Збори О. В. Звенигородського. Історія та пам'ятники візантійської емалі" (СПб., 1892) має 394 сторінки і 28 листів кольорових ілюстрацій (хромолітографія). Вона була випущена у  шкіряній палітурці білої шагрені з тисненням червоним золотом.

Суперобкладинки і закладка - кольорова парча із золотом. Друковані форзаци - візантійський орнамент із золотом. Обкладинки - хромолітографія зі сріблом.

 

Ідея оформлення належала самому збирачеві емалей, професору Санкт-Петербурзького університету Олександру Звенигородському. Ця книга стала однією з найдорожчих для свого часу, приблизно 1000 карбованців золотом за примірник.

Загалом було надруковано 600 примірників (по 200 російською, французькою та німецькою мовами).

 

Російський варіант набирали спеціально відлитим для цього видання шрифтом (за основу взяли шрифти Остромирова Євангелія).

 

Видання було не для продажу. Всі його примірники було пронумеровано і підписано, із вказівкою прізвища людини, котрій він призначався.

Весь наклад призначався "коронованим персонам, відомим ученим і визначним бібліотекам". Більшість примірників опинилась за кордоном - у королів Італії, Швеції,  Румунії, Іспанії, турецького султана, Бухарського еміра, Австрійського імператора тощо.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.