АНОНС: лекція про українську ідентичність у радянському футболі

Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні, Німецька служба академічних обмінів та Посольство Німеччини в Україні запрошують на черговий захід в межах циклу лекцій з історії України.

 

Йдеться про публічну лекцію Манфреда Целлера "Радянський футбол – українська ідентичність? Футбольна лихоманка, ідентифікація і влада  в Радянському Союзі (1960-1980)" (німецькою мовою із синхронним перекладом).

Лекція відбудеться 23 квітня 2012 р. о 19:00 у посольстві ФРН за адресою: Київ, вул. Б.Хмельницького, 25.  Початок реєстрації о 18:30.

Лекцію Манфреда Целлера також можна послухати:

19.04, 18:00, Харків - у приміщенні громадського об’єднання "Поступ", просп. Леніна, 2, будівля ХНУ ім. Каразіна, вхід навпроти 9 під’їзду Держпрому.

20.11, 15:00, Донецьк - у приміщенні кіно-культурного центру "Кіно-Культ", проспект Ватутіна, 35, "Червоний зал".

24.04, 18:00, Львів - у конференц залі Центру міської історії, вул. акад. Богомольця, 6).

Організатори просять попередньо підтвердити участь у конкретному заході до 22.04.2012 за електронною адресою: confirmation@boell.org.ua.

Манфред Целлер - аспірант університету ім. Гельмута Шмідта (Гамбург). Тема кандидатської дисертації: "Культура вболівальників у Радянському Союзі".

 

Порушення конспірації. Як почалася історія ОУН

О пів на першу ночі з 2 на 3 лютого 1929 року у готелі на віденській Кантштрассе було прийняте рішення, з якого почалося все в цій історії. Рішення було прийнято одноголосно. Це була таємна зустріч однодумців.

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.