Янукович наказав згадати депортованих під час операції "Вісла"

Президент України доручив підлеглим провести заходи до 65-ої річниці примусового переселення етнічних українців із південно-східних регіонів Польщі під час операції "Вісла".

Про це повідомляє офіційний сайт голови держави.

Прем'єр-мініструАзарову та головам західноукраїнських областей доручено у квітні цього року провести жалобні заходи і впорядкування пам'ятників і пам'ятних знаків українцям, які стали жертвами депортацій у XX столітті.

Міністр закордонних справ Грищенко, міністр освіти Табачник і міністр культури Кулиняк мають організувати міжнародну наукову конференцію, присвячену 65-м роковинам операції "Вісла", а також проведення круглих столів і виставок фото- та архівних документів на тему депортації 1947 року.

Головам усіх держадміністрацій країни доручено забезпечити проведення в закладах культури та навчальних закладах тематичних уроків, лекцій, бесід про події, пов'язані з операцією"Вісла".

Міністру Грищенку також доручено у квітні разом із польською стороною опрацювати питання щодо надання президентами України та Польщі підтримки у здійсненні заходів за ініціативою українців у Польщі.

Голові Державного комітету телебачення і радіомовлення Олександр Курдіновичу доручено у травні забезпечити висвітлення відповідних заходів.

Операція "Вісла" - примусова депортація комуністичною владою Польщі українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини у північні і західні регіони Польщі.

За офіційними даними польських джерел, загалом зі своїх етнічних земель було виселено понад 140 тисяч українців. Основною метою акції було позбавити УПА соціальної бази.

У січні цього року повідомлялося, що Янукович і президент Польщі Коморовський зроблять спільне звернення про історичне примирення українців і поляків. Звернення планувалося приурочити до 65-річчя операції "Вісла".

Читайте на "Історичній Правді":

про операцію з депортації українців "Вісла"

про останній обмін територіями між УРСР і Польщею

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.