Продюсери фільму про "матч смерті" скаржаться на націоналістів. ВІДЕО

Продюсери фільму "Матч", заснованого на міфі про "матч смерті" між українськими та німецькими футболістами в окупованому Києві у 1942 році, скаржаться на цькування з боку українських чиновників та "ультранаціоналістів".

Про це повідомляє ZN.ua.

"Агенція у справах кінематографа України у встановлені законами України терміни не прийняла жодного рішення про видачу (або відмову) прокатного посвідчення на фільм, поставивши таким чином під загрозу прокат, - йдеться у листі продюсерів фільму. - Всі наші перемовини з українськими телевізійними каналами і кінотеатрами заблоковані".

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що у "Матчу" виникли проблеми з визначенням аудиторії, на яку розрахована картина. У фільмі є сцени з оголеною Єлизаветою Боярською, що грає дівчину головного героя. Роль її коханого, воротаря Раневича, дісталася Сергію Безрукову.

"Позиція українських чиновників доповнюється політичною кампанією проти фільму "Матч“, розгорнутою ультранаціоналістами, які ведуть справжнє цькування українських кінематографістів, які брали участь у створенні стрічки, - стверджують продюсери. - Представники державних структур України, що відповідають за цей напрямок, не протидіють цій політичній позиції, дотримуючись думки, що "народу України цей фільм не потрібен".

За словами виробників "Матчу", українські політологи також почали у місцевих ЗМІ активну інформаційну кампанію з метою довести, що фільм про матч з нацистами небажаний перед Євро-2012, бо налаштує українських вболівальників проти німецьких.

Тим часом сайт "Терикон" повідомляє, що всі україномовні персонажі фільму показані активними поплічниками нацистів.

Згідно з радянською легендою, "матч смерті" був так названий через те, що ряд футболістів, які до війни грали в основному складі київського "Динамо", були показово розстріляні за відмову програти зустріч.

Місце проведення легендарного матчу - стадіон "Старт", якому минулого року загрожувала небезпека зникнути, бо будівельна фірма сина Миколи Азарова мала намір його забудувати.

Насправді матчів між місцевими командами та збірними німецьких та угорських окупантів було кільканадцять. Футболісти "Динамо" Микола Трусевич, Олексій Клименко та Микола Коротких пізніше були розстріляні гітлерівцями в Сирецькому концтаборі. Але це ніяк не було пов'язано з футболом.

Читайте також:

Як "Динамо" використовують у геополітичних розборках

"Мы из будущего-2": чому актори відмовляються зніматися в агітпропі

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.