Є перший у світі пам'ятник "пластунам"

12 квітня в рамках відзначення 100-річчя "Пласт" – Національної скаутської організації України в Івано-Франківську відкрили скульптурну композицію "Пластунам, що не зламали своїх присяг".

 В урочистому відкритті монументу взяли участь близько 300 пластунів з Івано-Франківська, Коломиї, Львова,Тернополя, Києва, Луцька та Чернівців.

Перед тим учасники дійства маршем пройшли центральними вулицями міста, після чого вишукувались на площі поблизу скверу Адама Міцкевича де і відбулись основні урочистості.

 

 

Після вітальної промови одного з ініціаторів заходу Тараса Зеня символічну тканину з пам’ятника під барабанний дріб, гул гуцульських рогів та карпатських трембіт зняло четверо пластунів – кожен з яких представляв інше вікове покоління. Після чого скульптуру було освячено владикою УГКЦ Володимиром Війтишином.

Під живу музику гуцульської кози (волинки) організатори урочисто нагородили спеціальними статуетками 15 благодійників, що найбільше доклались збором коштів для виготовлення та встановлення пам’ятника.

Гроші на скульптуру скаути збирали впродовж 6 місяців. Пластуни щодня протягом місяця продавали листівки за на головній вулиці міста, організовували культурні заходи (концерти, перегляди фільмів), аукціони для батьків з виробами найменших пластунів. Також у соціальних мережах закликали всіх охочих підтримати дану ініціативу.

Пам'ятник пластунам, що його виготовив  прикарпатський скульптор Володимир Довбенюк

Сайт "Пласту" повідомляє - особливістю акції було те, що кошти збирали не тільки франківці, а й навіть пластуни з Донеччини та Дніпропетровщини. Також до збору коштів долучились українські студенти Оксфорду та пластуни з Лондона.

Власними силами українським скаутам вдалось зібрати понад 50 тис. грн., в той час, як кошторис виготовлення та встановлення скульптури становив 120 тис. грн. Іншу частину фінансів виділила з бюджету місцева влада та надав зі свого фонду вихованець "Пласту", секретар міської ради – Руслан Марцінків.

Львівські "пластуни" вшанують пам'ять Романа Шухевича

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.