У Луганську видадуть збірку спогадів в'язнів нацистських таборів

В обласному центрі нині живуть п’ятеро колишніх в'язнів фашистських концтаборів і 95 осіб, які мають статус жертв нацистських переслідувань.http://www.istpravda.com.ua/ed/

Збірку спогадів в'язнів фашистських концтаборів, що живуть на Луганщині, має намір видати благодійний фонд "Світло серця", повідомляє Interfax-Украина.

"Науковець Катерина Симонова зібрала унікальний матеріал - спогади колишніх в'язнів концтаборів, які дожили до наших днів. Спочатку ми планували зробити фільм, але не всі колишні в'язні погодилися розповідати про пережите перед відеокамерою. Тому буде книжка", - розповіла голова фонду Ганна Низкодубова.

У мемуарах в'язня "Бухенвальду" Георгія Волошинова про останні дні цього табору смерті, зокрема, розповідається: "В'язнів "Бухенвальду" гнали пішки до Веймара. Тих, хто не міг йти і сідав або лягав край дороги, пристрілювали та складали на віз, який везли в’язні концтабору. У Веймарі всіх посадили в товарні вагони, багато - з відкритим верхом. 5 травня ешелон приїхав до міста Терезіна, наприкінці шляху живими залишилося лише 10% ув'язнених".

11 квітня в світі відзначається Міжнародний день звільнення в'язнів концтаборів.

 

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.