Спецпроект

На Сумщині оприлюднюють повну архівну базу загиблих від Голодомору

Сумський історичний портал починає реалізацію проекту “Поверни собі пам’ять!”, який передбачає оприлюднення у відкритому доступі повної бази даних про померлих у період Голодомору 1932-1933 років на території Сумської області.

Про це повідомляє "Сумський історичний портал".

Всі 57 тисяч актових записів про смерть будуть виставлені у відкритому доступі.

Таким чином набуде логічного завершення організована ще у 2009 році архівістами області робота з оцифровування Книг реєстрації актів цивільного стану (РАЦС).

Історики, краєзнавці, а насамперед родичі загиблих дістануть можливість досліджувати ці документи не відходячи від комп’ютера.

Викладення в мережі Інтернет цієї бази даних починається з одного з найменш персоніфікованих масивів документів – книг РАЦС по місту Лебедин. Тут з діагнозом „ББО” (безбілковий набряк) тільки за період з 13 по 30 липня 1933 року померло 135 людей з поміткою замість прізвища „невідомий”.

Можливо, це були ті, хто приходив з інших місцевостей у пошуках їжі. Багато померлих з діагнозом "дистрофія", а також „кахексія”, тобто коли маса тіла нижча за 80% від нормальної.

“Подобран и похоронен Лебединской поликлиникой” – такий напис фігурує в більшості актових записів.

 Зразок облікової картки з архіву Сумського історичного порталу

У деяких випадках вік указано приблизно.

Оригінали документів знаходяться на зберіганні в Державному архіві Сумської області [ДАСО. Ф. Р. 7720, оп. 22, спр. 66; 67; 68], повідомляє СІП.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.