Вийшла книга російського дисидента з передмовою Сверстюка

Видавництво "Смолоскип" презентує переклад спогадів російського правозахисника і дисидента Юрія Орлова.

Орлов Юрій. Небезпечні думки: Мемуари з російського життя / Пер. з рос. П. Ромка; передм. Є. Сверстюка. 2012, 406 с. 

Книга "Небезпечні думки" відомого дисидента Юрія Орлова вже давно отримала визнання не лише на теренах колишнього СРСР, а й поза його межами, повідомляє видавництво.

Це не просто ме­муари, а, за висловом Євгена Сверстюка, своєрідна "інте­лектуальна сповідь", чий морально здоровий дух наснажує, споріднює й підносить.

Йдеться про становлення російського дисидента-правдолюба зокрема й становлення дисидентсько­го руху в СРСР загалом.

 

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.