Анонс: круглий стіл до 95-річчя Центральної Ради

У вівторок, 6 березня у Будинку Вчителя в Києві відбудеться круглий стіл до 95-річчя утворення Української Центральної Ради.

Організатори заходу: Національний музей історії України, Інститут історії України НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Передбачається участь 40-50 учасників.

До виступів на круглому столі запрошені академік Валерій Смолій, доктор історичних наук, професор Владислав Верстюк, доктор історичних наук, професор Руслан Пиріг, кандидат історичних наук Віталій Скальський і ряд інших науковців-істориків та музейних працівників.

Обговорення торкнеться питань стану та перспектив наукових досліджень феномену Української Центральної Ради, політики пам’яті щодо подій та діячів Української революції 1917-1921 рр., аналізу окремих постатей цієї історичної доби.

Також буде представлено найновіші наукові дослідження з історії України 1917 та кількох наступних років.

Час і місце: 6 березня 2012 року об 11:00 у приміщенні Музею Української революції 1917-1921 років (Київський міський будинок вчителя, Київ, вул. Володимирська, 57, кімн. 203).

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.