Історик історії Ева Доманська розповість про майбутнє науки

В Києві відбудеться лекція і презентація книги професора-історіографа Еви Доманської.

5 березня (понеділок) о 18.00
Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3

Презентація українського видання збірки робіт Еви Доманської "Історія та сучасна гуманітаристика" (видавництво "Ніка-Центр", 2012).

Дискусія "Виклики сучасного світу і майбутнє історії" за участі Еви Доманської, Андрія Портнова, Володимира Склокіна, Наталії Яковенко.

6 березня (вівторок) о 16.30
Центр польських і європейських студій Національного університету "Києво-Могилянська Академія"
, вул. Волоська,10

Лекція Еви Доманської "Куди прямує сучасна гуманітаристика?"

Ева Доманська – професор історії (Університет імені Адама Міцкевича в Познані, Стенфордський Університет). Займається сучасною англо-американською теорією та історією історіографії, а також порівняльною теорією гуманітарних наук.

У книжці простежується розвиток теорії знання про минуле від середини ХХ до початку ХХІ століття на тлі загальних змін у західній гуманітаристиці, з особливим наголосом на змінах останніх років, пов’язаних з формуванням нової постгуманітарної парадигми.

Ева Доманська, Якої методології потребує сучасна гуманітаристика? (Розділ 9)

Ева Доманська у жодному разі не є історичною "конструктивісткою"; вона не сумнівається, що минуле дійсно існувало, справжні події відбувалися, і що обов’язком історика є знайти про них якомога більше інформації.

Але вона усвідомлює, що ці події минулого, які є важливими для будь-якої даної групи, як елементи у творенні групової ідентичності та "колективної пам’яті", можуть бути по-різному представлені в мистецтві, письменстві, камені чи інсталяціях… Це дуже оригінальний і свіжий підхід до проблем, над якими я працюю вже близько п’ятдесяти років.
Гейден Вайт (Стенфордський університет, США)

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.