У Петербурзі знайшли гігантський скарб (ФОТО)

Великий скарб столового срібла виявлений в Санкт-Петербурзі при реставрації маєтку Наришкіних-Трубецьких. Знайдена унікальна колекція приблизно з 1 тисячі предметів кухонного начиння і побуту, а також нагороди і папери.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"У маєтку було знайдено скарб - це срібні столові прилади. В даний час проходить інвентаризація знайденого", - повідомили у прес-службі Головного управління МВС по місту і Ленінградської області."

Знайдено було близько 1 тис. предметів, датованих переважно XIX-им сторіччям.

Предмети кухонного начиння і домашнього вжитку були виявлені в особняку Наришкіних-Трубецьких реставраторами.

Матвій Наришкін - "патріарх" Петра Першого. Обережно, ненормативна лексика!

На даний момент на об'єкті працюють фахівці міського комітету з державного контролю, використання й охорони пам'яток історії та культури, а також представники ГУ МВС по Петербургу в Ленобласті.

Всі фото: Фонтанка.ru
 

Найближчим часом знайдена колекція буде переміщена в один iз музеїв міста.

 

Одноповерховий особняк Наришкіних-Трубецьких на вул.Чайковського був побудований в 1780 році для Абрама Ганнібала - "арапа Петра Великого".

 

В 1855-1856 роках його перебудував для нових власників - князів Трубецьких архітектор Гаральд Боссе. Трохи пізніше, в 1875-1876 роках, його реконструювали.

 

В середині 70-х років XIX століття новим власником ділянки стає Василь Наришкін, а після його смерті - старший син Олександр.

 

Подібними предметами побуту користувалися в Російській імперії XIX сторіччя й українські дворяни та заможні представники інших верств.

Дивіться також: "Українці у Празі знайшли скарб на 250 тисяч євро. ФОТО"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.