Київрада проголосує перейменування вулиці Боженка на Малевича

Комісія з питань культури та туризму підготувала проект рішення Київради щодо перейменування вулиці Боженка у Голосіївському районі на вулицю Казимира Малевича.

Відповідне звернення Польського Інституту з проханням підтримати перейменування зазначеної вулиці було підтримане на засіданні комісії, повідомляє прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

Депутат зазначив, що це перейменування вже підтримала комісія з найменувань та пам’ятних знаків КМДА. Тому проект рішення "Про перейменування вулиці Боженка у Голосіївському районі м. Києва на вулицю Казимира Малевича" буде внесений до порядку денного однієї з найближчих сесій Київради.

За словами Бригинця, необхідність прийняття такого рішення полягає у створенні умов для вшанування пам’яті всесвітньовідомого київського художника-авангардиста у зв’язку з відзначенням у 2013 році 165-річчя з дня його народження.

Казимир Малевич (1879-1935) - автор знаменитого "Чорного квадрата", художник-авангардист, основоположник супрематизму. Народився в 1879 році Києві, тут же навчався в художній школі.

Українські витоки авангарду Малевича. ФОТО

В 1927—1930 рр. викладав в Київському художньому інституті. Персональна виставка в Києві, яка працювала в лютому-травні 1930, була жорстко розкритикована, а восени того ж року Малевича заарештували і посадили.

Василь Боженко - уродженець Херсонщини, київський столяр, більшовик. Під час Січневого повстання 1918 року на чолі Деміївського червоногвардійського загону брав участь у боях проти Центральної ради.

Після поразки у вересні 1918-го організовує загони Української Червоної армії, стає командиром Таращанської бригади, яка входила до складу 1-ої української радянської дивізії, якою командував Щорс. Воював проти Директорії УНР, 5 лютого 1919 року саме полк Боженка оволодів Києвом. Помер від отруєння за підозрілих обставин у серпні 1919-го.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.