Київрада проголосує перейменування вулиці Боженка на Малевича

Комісія з питань культури та туризму підготувала проект рішення Київради щодо перейменування вулиці Боженка у Голосіївському районі на вулицю Казимира Малевича.

Відповідне звернення Польського Інституту з проханням підтримати перейменування зазначеної вулиці було підтримане на засіданні комісії, повідомляє прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

Депутат зазначив, що це перейменування вже підтримала комісія з найменувань та пам’ятних знаків КМДА. Тому проект рішення "Про перейменування вулиці Боженка у Голосіївському районі м. Києва на вулицю Казимира Малевича" буде внесений до порядку денного однієї з найближчих сесій Київради.

За словами Бригинця, необхідність прийняття такого рішення полягає у створенні умов для вшанування пам’яті всесвітньовідомого київського художника-авангардиста у зв’язку з відзначенням у 2013 році 165-річчя з дня його народження.

Казимир Малевич (1879-1935) - автор знаменитого "Чорного квадрата", художник-авангардист, основоположник супрематизму. Народився в 1879 році Києві, тут же навчався в художній школі.

Українські витоки авангарду Малевича. ФОТО

В 1927—1930 рр. викладав в Київському художньому інституті. Персональна виставка в Києві, яка працювала в лютому-травні 1930, була жорстко розкритикована, а восени того ж року Малевича заарештували і посадили.

Василь Боженко - уродженець Херсонщини, київський столяр, більшовик. Під час Січневого повстання 1918 року на чолі Деміївського червоногвардійського загону брав участь у боях проти Центральної ради.

Після поразки у вересні 1918-го організовує загони Української Червоної армії, стає командиром Таращанської бригади, яка входила до складу 1-ої української радянської дивізії, якою командував Щорс. Воював проти Директорії УНР, 5 лютого 1919 року саме полк Боженка оволодів Києвом. Помер від отруєння за підозрілих обставин у серпні 1919-го.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.