Латвія оголосила персонами нон ґрата двох російських істориків

Міністерство закордонних справ Латвії оголосило персонами нон ґрата двох істориків - громадян РФ Олександра Дюкова та Володимира Сіміндея.

Про це повідомляє "Кореспондент" із посиланням на DELFI.

Вченим заборонили в'їзд на латиську територію на підставі висновку, згідно з яким їхні дії шкодять державі і її громадянам.

Крім того, істориків внесли до списку осіб, в'їзд яких в Шенгенську зону небажаний.

Де Дюков і Сіміндей пребувають зараз, в латиському МЗС не уточнили.

DELFI нагадує, що Дюков збирався в кінці березня привезти до Латвії виставку "Викрадене дитинство: долі дітей, викрадених на територію Латвії, 1943-1944 роки". Плани історика викликали невдоволення латиської влади, якій не сподобалася тематика експозиції.

На сайті фонду "Історична пам'ять", який очолює Олександр Дюков, опубліковано заяву, в якій дії Риги розцінюються як "обурливе втручання в справи історичної науки, примітивний політичний тиск і пряму спробу перешкодити об'єктивним дослідженням проблемних сторінок російсько-латвійської історії".

У заяві йдеться також, що виставка буде відкрита у Ризі у визначений термін.

Латиське МЗС вже висловлювало протест проти виставки "Викрадене дитинство" в лютому 2012 року, коли її можна було подивитися в Москві. Виставка розповідає про дітей, яких під час Другої світової війни гнали з Росії та Білорусі в Латвію і поміщали в концтабір, а також роздавали латиським селянам як працівників.

Дивіться також:

Радянська окупація по-латиськи. Музей, куди відмовився прийти Янукович (ФОТО)

Вся історія Латвії в одному мультфільмі (ВІДЕО)

Латиські журнали 1924-40 рр. Еротика, гумор і товариш Сталін (ФОТО)

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.