Янукович хоче зберегти пам'ять про перемогу українців над нацистами

Президент України Віктор Янукович наголошує на "важливості збереження історичної пам'яті про подвиг наших співвітчизників у роки Великої Вітчизняної війни".

Про це повідомляє офіційний сайт глави держави.

"Маємо повернути втрачене у надзвичайно чутливому для суспільства питанні – збереженні народної пам’яті про подвиг мільйонів героїв, які віддали своє життя за мир і свободу", – сказав  Янукович на урочистостях з нагоди 25-річчя заснування Організації ветеранів України.

У цьому контексті президент зазначив, що дав відповідні доручення щодо пошуку, дослідження і впорядкування місць поховань жертв війни та інших трагедій Українського народу, залучення до цієї діяльності громадських організацій та молоді.

Янукович також нагадав, що у 2012 році виповнюється 70 років від насильницького вивезення людей з окупованої України на примусові роботи до Німеччини.

Глава держави, окрім того, закликав Організацію ветеранів України долучитися до роботи над концепцією святкування 70-річного ювілею Перемоги, розробка якої розпочнеться найближчим часом.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.