Анонс: презентація книги "Киев: конспект 70-х"

31 березня в Українському домі відбудеться презентація нової книги києвознавця й письменника Станіслава Цалика "Киев. Конспект 70-х", яка щойно вийшла у видавництві "Варто".

Це перша книга про повсякденне життя столиці УРСР в десятиліття, яке називали "розвиненим соціалізмом", а згодом – "періодом застою".

Документальна розповідь спирається на архівні джерела, свідчення киян, особисті спомини автора. Видання містить 22 глави та понад 700 докладно прокоментованих ілюстрацій.

Формат презентації: "кіносеанс 70-х", який переносить у не такі вже й далекі часи, коли кияни відвідували не "Кінопалац", а "Комсомолець України", й замість "шопінг" та "знижка" казали "давали" (в значенні "продавали"), "попав" (тобто потрапив до гастроному, коли там "давали" дефіцит) або "викинули товар" (виклали на прилавок для продажу).

По завершенні презентації відбудеться автограф-сесія.

Час і місце: 31 березня 2012 р. (субота) о 13:00. Український дім (Хрещатик, 2), 5 поверх.

Уривок із книги "Киев. Конспект 70-х" читайте в розділі "Тексти"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.