АНОНС: ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦІЯ СЕМІНАРУ "ДОСТУП ДО АРХІВІВ"

28 березня о 10:00 на "Історичній Правді" розпочинається пряма трансляція семінару "Доступ до архівів: законодавство, практика та громадські ініціативи".

На семінарі йтиметься про те, яким є законодавство і практика доступу до архівів комуністичних спецслужб в Україні та за кордоном.

Історики, архівісти та журналісти обговорять проблеми в пошуку інформації про жертв політичних репресій та злочини  тоталітарного режиму.

В рамках заходу Центр досліджень визвольного руху презентує довідник "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів".

Також будуть оприлюдненні результати експертного опитування і моніторингу роботи архівних установ, в яких зберігаються документи радянського періоду.

З дослідження можна буде дізнатись про перепони в доступі до інформації, про невідповідність архівів сучасним стандартам роботи (зокрема, скільки місяців треба очікувати на дозвіл використовувати власний ноутбук); про ціни на архівні послуги; про те, які з українських архівів найбільш недоступні на двадцятому році незалежності.

Початок онлайн-трансляції - середа, 28 березня, 10:00.

Організатори: Кафедра давньої історії України та архівознавства, архів Львівського національного університету і Центр досліджень визвольного руху.

Семінар пройде в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху “Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Програма:

10:00 — 10:15 Вступне слово:

Роман Шуст, декан історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка.

10:15 — 12:00 Обговорення:

1. Використання документів комуністичних спецслужб: закордонний досвід. Володимир В’ятрович, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху.

2. Доступ до архівів України: огляд нормативної бази. Аліна Шпак, експерт ЦДВР. Дискусія.

12:00 — 12:30 Кава-перерва

12:30 — 14:30 Обговорення:

3. Проблемні питання в доступі до архівів за результатами моніторингу. Ігор Кулик, експерт ЦДВР.

Дискусія. Модеруватиме захід Василь Кметь, кандидат історичних наук, директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.