АНОНС: ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦІЯ СЕМІНАРУ "ДОСТУП ДО АРХІВІВ"

28 березня о 10:00 на "Історичній Правді" розпочинається пряма трансляція семінару "Доступ до архівів: законодавство, практика та громадські ініціативи".

На семінарі йтиметься про те, яким є законодавство і практика доступу до архівів комуністичних спецслужб в Україні та за кордоном.

Історики, архівісти та журналісти обговорять проблеми в пошуку інформації про жертв політичних репресій та злочини  тоталітарного режиму.

В рамках заходу Центр досліджень визвольного руху презентує довідник "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів".

Також будуть оприлюдненні результати експертного опитування і моніторингу роботи архівних установ, в яких зберігаються документи радянського періоду.

З дослідження можна буде дізнатись про перепони в доступі до інформації, про невідповідність архівів сучасним стандартам роботи (зокрема, скільки місяців треба очікувати на дозвіл використовувати власний ноутбук); про ціни на архівні послуги; про те, які з українських архівів найбільш недоступні на двадцятому році незалежності.

Початок онлайн-трансляції - середа, 28 березня, 10:00.

Організатори: Кафедра давньої історії України та архівознавства, архів Львівського національного університету і Центр досліджень визвольного руху.

Семінар пройде в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху “Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Програма:

10:00 — 10:15 Вступне слово:

Роман Шуст, декан історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка.

10:15 — 12:00 Обговорення:

1. Використання документів комуністичних спецслужб: закордонний досвід. Володимир В’ятрович, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху.

2. Доступ до архівів України: огляд нормативної бази. Аліна Шпак, експерт ЦДВР. Дискусія.

12:00 — 12:30 Кава-перерва

12:30 — 14:30 Обговорення:

3. Проблемні питання в доступі до архівів за результатами моніторингу. Ігор Кулик, експерт ЦДВР.

Дискусія. Модеруватиме захід Василь Кметь, кандидат історичних наук, директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.