Оголошено конкурс робіт, присвячених Ісмаїлу Гаспринському

Правління Благодійної організації "Фонд розвитку Криму", в рамках проекту "Спадщина Криму", ухвалило рішення провести конкурс на найкращі роботи, присвячені спадщині Ісмаїла Гаспринського.

Конкурс приурочено до 161-ої річниці від дня народження видатного кримського просвітителя, філософа, письменника, громадсько-політичного діяча, видавця і мецената Ісмаїла Гаспринського - 21 березня 2012 року.

"Спадщина Криму" є ключовим проектом "Фонду розвитку Криму". Його суть полягає в популяризації гуманітарної спадщини великих мислителів і громадських діячів минулого століття, чия діяльність пов'язана з Кримом чи цінна для його розвитку - Ісмаїла Гаспринського, Петра Григоренка та Андрія Сахарова.

Роботи, заявлені на конкурс, приймаються російською, кримськотатарською, українською та англійською мовами.

Тематика робіт - це спадщина Ісмаїла Гаспринського в питаннях стосунків культур Європи і Азії, співіснування різних національностей і конфесій. Бажана прив'язка тем до кримського матеріалу. Роботи приймаються на електронну пошту "Фонду розвитку Криму" з супровідними матеріалами про автора у вільній формі. Організатор не встановлює умов з оформлення чи обсягу робіт.

Роботи приймаються до 01 вересня 2012. Кращі роботи будуть премійовані (1 місце - 4000 гривень, два других місця - по 2000 гривень та два третіх місця - по 1000 гривень) і опубліковані. Оголошення і нагородження переможців відбудеться 23 вересня 2012 року.

Благодійна організація "Фонд розвитку Криму" створена в 2010 році з метою сприяння соціальної активності жителів Криму, формуванню відповідального спільноти і подолання наслідків однієї з катастроф XX століття - депортації 1944 року.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.