Оголошено конкурс робіт, присвячених Ісмаїлу Гаспринському

Правління Благодійної організації "Фонд розвитку Криму", в рамках проекту "Спадщина Криму", ухвалило рішення провести конкурс на найкращі роботи, присвячені спадщині Ісмаїла Гаспринського.

Конкурс приурочено до 161-ої річниці від дня народження видатного кримського просвітителя, філософа, письменника, громадсько-політичного діяча, видавця і мецената Ісмаїла Гаспринського - 21 березня 2012 року.

"Спадщина Криму" є ключовим проектом "Фонду розвитку Криму". Його суть полягає в популяризації гуманітарної спадщини великих мислителів і громадських діячів минулого століття, чия діяльність пов'язана з Кримом чи цінна для його розвитку - Ісмаїла Гаспринського, Петра Григоренка та Андрія Сахарова.

Роботи, заявлені на конкурс, приймаються російською, кримськотатарською, українською та англійською мовами.

Тематика робіт - це спадщина Ісмаїла Гаспринського в питаннях стосунків культур Європи і Азії, співіснування різних національностей і конфесій. Бажана прив'язка тем до кримського матеріалу. Роботи приймаються на електронну пошту "Фонду розвитку Криму" з супровідними матеріалами про автора у вільній формі. Організатор не встановлює умов з оформлення чи обсягу робіт.

Роботи приймаються до 01 вересня 2012. Кращі роботи будуть премійовані (1 місце - 4000 гривень, два других місця - по 2000 гривень та два третіх місця - по 1000 гривень) і опубліковані. Оголошення і нагородження переможців відбудеться 23 вересня 2012 року.

Благодійна організація "Фонд розвитку Криму" створена в 2010 році з метою сприяння соціальної активності жителів Криму, формуванню відповідального спільноти і подолання наслідків однієї з катастроф XX століття - депортації 1944 року.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.