Вийшов збірник праць про християнство ранньої Русі

У луцькому видавництві "Терен" вийшов друком науковий збірник "Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років".

 

Збірник є спільним проектом низки наукових установ, зокрема, Інституту археології НАН України, Ужгородської Української богословської академії ім. свв. Кирила і Мефодія, Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка, Карпатського університету, Національного архітектурно-історичного заповіднику "Чернігів стародавній", Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарнавського та інших наукових організацій.

Книга містить матеріали Міжнародної наукової конференції "Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років", яка відбулася у Чернігові 19-20 листопада 2010 р.

На підставі маловідомих матеріалів у збірнику висвітлено історію княжіння Оскольда, його походу на Царгород, перших християнських впливів на Русі та заснування Руської митрополії.

Також розглянуто історію наукової полеміки щодо Оскольдового походу та міжнародного дипломатичного визнання Київської Русі як незалежної і самодостатньої держави.

Серед авторів і тем наукових статей, розміщених у збірнику, варто згадати:

   - П.П. Толочко (Київ), тема: "Где находилась изначальная "Русь"?"
   - А.М. Сахаров (Москва), тема: "860 год: начало Руси".
   - М.Ф. Котляр (Київ), тема: "Иде Асколдъ и Диръ на греки".
   - архім. Віктор (Бедь) (Ужгород), тема: Хрещення Великого князя (кагана) київського Оскольда та заснування Київської Митрополії.
   - архім. Макарій (Веретєнніков) (Москва), тема: К вопросу о начале Русской иерархии.
   - С.В. Цветков (Санкт-Петербург), тема: Поход русов на Константинополь в 860 году и проблема «Выбора веры».
   - С.В. Шумило (Київ), тема: Початок християнізації на Русі за часів князя Оскольда.
   - А.-Е.М. Тахіаос (Афіни), тема: Какое наследство получил славянский мир от святых Кирилла и Мефодия.
   - П.В. Кузєнков (Москва), тема: Походы Олега и Игоря на Константинополь - общее и особенное.
   - В.Г. Івакін (Київ), тема: Початковий етап християнізації в Києві (за даними поховального обряду Х ст.).
   - Ю.М. Ситий (Чернігів), тема: Могилы христиан Чернигова Х века.
   - В.П. Коваленко (Сернігів), тема: Христиане некрещеной Руси (по материалам Днепровского Левобережья).
   - С.В. Конча (Чернігів), тема: Літопис Іоакима: проблема авторства.
   - С.М. Шуміло (Чернігів), тема: Наукова спадщина академіка В.І. Ламанського та хазаро-руська місія Кирила і Мефодія.
   - Ю.В. Лущай (Донецьк), тема: Русь у IX столітті за даними Длугоша і Стрийковського.
   - Д.С. Гордієнко (Київ), тема: Похід росів на Константинополь 860 р. і культ Богородиці на Русі.
   - О.В. Васюта (Чернігів), тема: Зовнішня політика князя Оскольда.
   - Г.Л. Махорін (Житомир), тема: Заснування Житомира у IX столітті: незавершена дискусія.
   - О.М. Бондар (Чернігів), тема: Перші християни серед населення дружинних таборів Середнього Подесення доби формування державності.
   - В.Я.Руденок, Т.Г. Новик (Чернігів), тема: Початок християнського впливу на поховальний обряд за археологічними матеріалами Чернігова.

Збірник розрахований на науковців, викладачів, аспірантів, студентів та усіх, хто цікавиться вітчизняною історією.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.