Президентом Німеччини став дослідник архівів "Штазі"

Федеральні збори обрали Йоахіма Гаука 11-им федеральним президентом ФРН.

Про це повідомляє УкрІнформ.

"Делегати федеральних зборів проголосували за кандидатуру Йоахіма Гаука", - сказав голова німецького парламенту.

72-річний кандидат від правлячої консервативно-ліберальної коаліції та опозиційних соціал-демократів і "зелених" отримав необхідну для перемоги абсолютну більшість вже у першому турі голосування.

Йоахім Гаук народився 24 січня 1940 року у німецькому місті Росток. Здобувши освіту теолога, до 1990 року він служив євангелістським священиком у колишній НДР.

Будучи активним противником соціалістичного режиму, наприкінці 80-х років став одним із лідерів громадського протестного руху "Новий форум". Після возз'єднання Німеччини і до 2000 року очолював Федеральне відомство з догляду над архівами колишнього міністерства держбезпеки ("штазі").

До останнього моменту керував громадським об'єднанням "Проти забуття, за демократію".

У червні 2010 року Гаук як кандидат від опозиційних соціал-демократів та "зелених" програв Крістіану Вульфу на виборах президента ФРН.

Церемонія інавгурації новообраного президента Німеччини відбудеться 23 березня.

Президент Німеччини не має у своєму розпорядженні реальної влади і в основному виконує представницькі функції, його погляд та позиція мають значний вплив на громадську думку в країні.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.