Президентом Німеччини став дослідник архівів "Штазі"

Федеральні збори обрали Йоахіма Гаука 11-им федеральним президентом ФРН.

Про це повідомляє УкрІнформ.

"Делегати федеральних зборів проголосували за кандидатуру Йоахіма Гаука", - сказав голова німецького парламенту.

72-річний кандидат від правлячої консервативно-ліберальної коаліції та опозиційних соціал-демократів і "зелених" отримав необхідну для перемоги абсолютну більшість вже у першому турі голосування.

Йоахім Гаук народився 24 січня 1940 року у німецькому місті Росток. Здобувши освіту теолога, до 1990 року він служив євангелістським священиком у колишній НДР.

Будучи активним противником соціалістичного режиму, наприкінці 80-х років став одним із лідерів громадського протестного руху "Новий форум". Після возз'єднання Німеччини і до 2000 року очолював Федеральне відомство з догляду над архівами колишнього міністерства держбезпеки ("штазі").

До останнього моменту керував громадським об'єднанням "Проти забуття, за демократію".

У червні 2010 року Гаук як кандидат від опозиційних соціал-демократів та "зелених" програв Крістіану Вульфу на виборах президента ФРН.

Церемонія інавгурації новообраного президента Німеччини відбудеться 23 березня.

Президент Німеччини не має у своєму розпорядженні реальної влади і в основному виконує представницькі функції, його погляд та позиція мають значний вплив на громадську думку в країні.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.