Росія обурена маршем легіонерів СС у Латвії

МЗС РФ висловив обурення у зв'язку з тим, що в п'ятницю в Ризі пройшла хода легіонерів СС.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"16 березня в Ризі відбулася хода гітлерівських поплічників з Латиського добровольчого легіону СС та їхній мітинг на кладовищі в Лестене, в яких взяли участь депутати сейму від правлячої коаліції", - йдеться в заяві МЗС Росії.

"Одіозні маніфестації легіонерів, на чиїй совісті численні злочини, пройшли на тлі організованої латвійськими властями масованої пропагандистської кампанії з обілення цих так званих "борців за свободу Латвії", - стверджують російські дипломати.

На думку міністерства, "спроба піддати ревізії правду про звірства нацистів, переглянути рішення Нюрнберзького трибуналу, що засудив членів СС", не може не викликати обурення.

"Вважаємо, що потурання латвійських властей колишнім легіонерам, прагнення переписати історію повинні отримати адекватну реакцію з боку міжнародного співтовариства", - йдеться в заяві МЗС.

Нагадаємо, у 2010 році російська Держдума попросила не порівнювати СРСР і нацистську Німеччину.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.