До зникнення документів із Харківського держархіву причетні архівісти?

Документи з Державного архіву Харківської області, виставлені на інтернет-аукціоні, могли бути вкрадені тільки за допомогою співробітників цього архіву.

Про це повідомляє SQ.

Як розповів дослідник, директор Харківського музею міської садиби Андрій Парамонов, винести будь-який документ з архіву - завдання, практично нездійсненне для відвідувача.

"В читальному залі завжди багато людей, там встановлені камери відеоспостереження. За правилами, в залі обов'язково мають бути присутні співробітники архіву, та й видають документи під розпис", - зазначив Парамонов.

За словами дослідника, ще одним свідченням того, що співробітники архіву могли бути співучасниками крадіжки, є зникнення супутніх паперів: видалені листи використання цих документів і засвідчувальний лист, в якому зазначається, хто з працівників архіву видавав документи в читальний зал.

Парамонов зазначив, що цінні документи з харківського архіву продавалися на аукціонному сайті "Молоток" за дуже заниженими цінами:

"Наприклад, продавався креслення храму в слободі Луки трохи більше ніж за 60 доларів. Невеликі гроші, але фахівці розуміють, що в цьому місці бував Чехов, тож документ вартий інших грошей. Швидше за все, людина, яка виставляла ці документи на продаж, прагнула якнайшвидше "відбити" вкладені кошти. Не думаю, що він платив співробітнику архіву більше 50 гривень за документ".

За словами Парамонова, з лотів, виставлених на сайті "Молоток", випливає, що з харківського архіву пропало більше 300 різних документів.

"Це креслення, документація на храми і всілякі споруди в Харкові і Харківській губернії, а також бланки паспортів зразка 1870-1880-х років, паспортні книжки початку 20 століття, багато документів зі слідами прошивки, театральні афіші зі слідами реставрації, подорожні листи часів Олександра I", - розповів дослідник.

Нагадаємо, на сайті інтернет-аукціону "Молоток" користувач під ніком "happy_star17" запропонував для продажу проект будівництва дерев'яного храму в слободі Нижча Верхосулка (Зеленківка) Лебединського повіту (1906 р.), проект слободи Коноплянівка Старобільського повіту (1902 р.), проект розширення кам'яного храму в слободі Луки Сумського повіту (1906 р.), проект будівлі дзвіниці до дерев'яного храму в слободі Бобрик Лебединського повіту (1906 р.).

Вартість кожного документа - трохи більше 200 доларів.

Як розповів користувач архіву Микола Дуда, принаймні, один з виставлених документів точно належить Державному архіву Харківської області: це проект слободи Коноплянівка Старобільського повіту. За його словами, він знає реквізити цього документа - фонд 4, опис 139, одиниця збереження 699. Дуда також повідомив, що написав листа до харківського архів з проханням розібратися в ситуації.

Як відомо, міліція порушила кримінальну справу за фактом крадіжки документів у Державному архіві Харківської області.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.