Анонс: бал-маскарад історичного танцю XVI-го сторіччя

17 березня 2012 року у залі Національного музею українського народного декоративного мистецтва Театр історичного танцю “Al’entrada” влаштовує бал-маскарад у стилістиці італійського Відродження: “Trionfo di Maschere” (Тріумф маски).

За словами організаторів, метою даного заходу є відтворення світських традицій Європи XVI ст., зокрема бальної культури цього періоду.

Для створення атмосфери історичного балу заздалегідь проводилися заняття з танцю, шилися костюми, вивчався історичний матеріал.

Особливого шарму заходу надаватиме присутність на балу музикантів – ансамблю старовинної музики “Хорея Козацька”, які будуть акомпанувати танцівникам.

Основною вимогою для учасника є наявність історичного костюму XVI ст. або вбрання минулих епох, яке б гармонічно поєднувалося з карнавальною стилістикою, та карнавальної маски.

Гостями балу є здебільшого активна молодь, яка цікавиться історією та культурою. Кількість учасників заздалегідь обмежена організаторами до 50 осіб, враховуючи розміри та специфіку імпровізованої бальної зали колишнього будинку митрополита, а нині музею.

Глядачі в залу не допускаються, проте можна спостерігати за дійством з балконів, придбавши звичайний музейний квиток.

Час і місце: 17 березня 2012 року, з 12:00 до 15:00. Національний музей українського народного декоративного мистецтва (Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 29).

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.