У Кракові реставрують картину зі Львова - про полон царя Московії (ФОТО)

Фахівці краківського Королівського замку на Вавелі почали реставрацію картини "Прийняття Шуйських в Залі сенату в 1611 році". Вона зображає реальну історичну подію: коли полоненого царя Василя Шуйського привезли у Варшаву.

Полотно може виявитися оригіналом, який вважали втраченим у XVIII столітті.

Картина "Прийняття Шуйських в Залі сенату в 1611 році" початку XVII століття є однією з перших картин польського історичного малярства. Авторство приписують італійському живописцеві Томазо Долабелла.

Походження її до кінця не з’ясоване - можливо, це копія або репліка картини з Королівського замку у Варшаві, що була вивезена російським царем Петром І.

До реставраційної майстерні Королівського замку на Вавелі картина потрапила в грудні 2011 року з Львівського історичного музею. Реставратори запевняють, що настільки знищеного полотна вони ще не бачили. Після рентгену під пізнішими нашаруваннями виявили оригінал з початку XVII століття.

Реставраторські роботи

Директор Королівського замку на Вавелі Ян Островський каже, що невідомо за яких обставин було створено цю картину, наскільки вона є подібною до варшавської, а може і виявитися, що ця картина - оригінал.

"Справа розкриття первісного шару дуже довготривалаі і складна, - повідомила керівник реставраційної майстерні Єва Вілкойць, - вимагає використання дуже потужних розчинників, щоб зняти нашарування кількох поколінь".

Як повідомляє Telewizja Polska, праці з розкриття первісного шару можуть тривати цілий рік. Після реставрації картина експонуватиметься на Вавелі, після чого повернеться назад до Львівського історичного музею.

Відомо, що Томазо Долабелла виконав цикл картин на історичні теми для опорядження Королівського замку у Варшаві.

Сюжет картини "Прийняття Шуйських в Залі сенату в 1611 році" зображає реальну історичну подію: коли полонені гетьманом Станіславом Жолкевським російський цар Василь Шуйський з двома братами постали перед королем Сигізмугдом ІІІ Вазою і сенаторами.

Станіслав Жолкевський - лицар, який підкорив Москву

Згідно з історичними переказами, після приклоніння перед королем Шуйських відвели до окремих покоїв, де їх постригли і поголили. В неволі цар і помер.

Усунення полотен Долабелли зі стін Королівського замку росіяни вимагали ще у XVII столітті - доки, за однією з версій, картини не були вкрадені російськими військами після заволодіння замком. За іншою, польський король Авґуст ІІ Фрідріх подарував картини Петрові І на його багаточисельні прохання.

Первісно, картина, яку передали на реставрацію до Королівського замку на Вавелі, зберігалася в заславському палаці князів Санґушків, звідки у ХІХ столітті перевезена Євстахієм Санґушком до підгорецької резиденції в Галичині.

До Львівського історичного музею полотно потрапило після конфіскації в князя Романа Санґушка, який з початком Другої світової війни, спакувавши частину родинних збірок, намагався перетнути з ними польсько-румунський кордон.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.