На схилах Дніпра будуватимуть ще й церкву?

Влада готує нове будівництво біля парку Слави на замовлення Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври УПЦ МП.

На земельній ділянці площею 0,060 га по вул. І. Мазепи, 15 Б планують звести церкву Святителя Миколая. Відповідний проект землеустрою знаходиться на погодженні в головному управлінні земельних ресурсів Києва.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Зазначена земельна ділянка розташовується:

- в Центральному історичному ареалі міста, в зоні охоронюваного ландшафту,

- на території пам’ятки археології національного значення - "Культурний шар села Берестове (Х-ХІ ст.)",

- на території пам’ятки історії та ландшафту "Історичний ландшафт Київських гір і долин р. Дніпра",

- в межах скоригованої охоронної зони пам’яток ЮНЕСКО – ансамблів Національних заповідників Софія Київська та Києво-Печерська Лавра,

- в безпосередній близькості до земляних укріплень колишньої оборонного валу Київської фортеці,

- в кількох десятках метрів від пам′ятки архітектури XI-XII ст. церкви Спаса на Берестові.

Відповідно до Генерального плану Києва дана територія за функціональним призначенням належить до зони зелених насаджень загального користування та зарезервована для розвитку мережі зеленої зони м. Києва.

Реалізація проекту потребує отримання рекомендацій щодо будівництва в межах охоронної (буферної) зони пам’яток ЮНЕСКО, внесення змін Київрадою до Програми комплексного розвитку зеленої зони міста Києва та до Генерального плану міста в частині зміни цільового призначення земельної ділянки.

Як відомо, настоятель Києво-Печерської Лаври Павло є депутатом столичної міськради.

Раніше повідомлялося, що греко-католицька церква Святого Миколая на Аскольдовій могилі не може отримати дозволи для проведення комунікацій до храму через статус дніпровських схилів як особливо цінних земель.

Також Бригинець повідомляв, що на схилах Дніпра вздовж Паркової алеї між стадіоном "Динамо" та майбутнім вертолітним майданчиком Януковича планується будівництво двох шестиповерхових житлових будинків.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.