У Словаччині згорів готичний замок із унікальним музеєм (ФОТО, ВІДЕО)

Kатастрофічна пожежа знищила одну з найцінніших пам'яток Словаччини - готичний замок Красна Горка, розташований на півдні країни.

Про це повідомляє "Ґазета Виборча".

"Втрати не піддаються опису, - стверджують журналісти, - А причиною пожежі могло стати те, що біля замка випалювали траву".

В середньовічнім замку, відбудованим на кошти держбюджету кільканадцять років тому, розміщувалися виставки меблів і зброї.

Видно, як випалювали траву

Під час пожежі палаючі балки даху впали всередину споруди, знищуючи виставки і архітектурні деталі замку. Решта була залита водою під час гасіння вогню. Частину експонатів удалося врятувати.

Наразі невідомо, чи вціліла ікона Чорної Мадонни - Красногорської Богоматері, до якої приходять тисячі прочан.  

Красна Горка - один із найкраще збережених замів Середньовіччя у Словаччині. Збудований у XIV сторіччі на високій стрімкій горі, він був перебудований у ренесансовім стилі і вже з 1906 став музейним об'єктом.

Після капітальної реконструкції в 1992 замок був одним із чільних історичних об'єктів у Словаччині

Нагадаємо, в січні цього року в Болграді Одеської області згорів Спасо-Преображенський собор - пам'ятка архітектури XIX-го сторіччя.

На Галичині за роки незалежності згоріли 103 дерев'яних церкви (у Львівській області - 84, в Івано-Франківській - 19).

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.