Охоронці пам’яток Києва розробили свою стратегію на противагу Попову

На відміну від Стратегії розвитку Києва, розробленої КМДА, створено альтернативну Стратегію збереження культурної спадщини Києва.

Про це повідомив член Головної ради Українського товариства охорони пам′яток історії та культури (УТОПІК), голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Відповідна Стратегія була розроблена на виконання рішень спільного засідання колегії ICOMOS та УТОПІК, де розглядалось питання "Про сучасний стан, проблеми та основні напрямки пам’яткоохоронної діяльності громадськості зі збереження і охорони культурної спадщини м. Києва".

"Турбуватись про місто повинна влада, але з якихось дивних причин вона, володіючи фінансовими і кадровими ресурсами, швидше нищить місто, ніж охороняє його, - вважає Бригінець. - А захистом столиці займаються громадські і міжнародні організації".

Серед об’єктів, що найбільше турбують експертів - Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний заповідник "Софія Київська", Національний архітектурний музей "Київська фортеця" та Державний історико-архітектурний заповідник "Стародавній Київ".

Відтак стосовно заповідника "Стародавній Київ" експерти наполягають на відновленні статусу заповідника як окремої юридичної особи.

Крім того, експерти наголошують на необхідності розробити план організації території заповідника, забезпечити фінансування робіт з реставрації, консервації, пристосування, ремонту пам’яток та об’єктів культурної спадщини.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.