Шевченківську премію знову отримав історичний роман

Письменник з Одеси Володимир Рутківський отримав національну премію імені Тараса Шевченка за історичну трилогію для дітей "Джури".

Відповідний указ підписав президент Віктор Янукович, повідомляє "УП.Життя".

"Те, що до числа лауреатів після кількадесятирічної перерви потрапив дитячий письменник, – взагалі знакове явище, що не лише свідчить про оздоровлення нашої літератури, а й нагадує всім нам про смиренність", - зазначив Янукович, виступаючи на Шевченківській горі у Каневі Черкаської області.

Нагадаємо, що Рутківський подавав свою кандидатуру на отримання премії минулого року. Тоді переміг Василь Шкляр, теж із історичним романом "Чорний ворон" - про повстанців Черкащини, Кіровоградщини і Київщини, які за сприяння місцевих мешканців чинили опір радянській адміністрації ще кілька років після того, як влада УНР емігрувала з України.

Премію-2012 також отримали композитор Віктор Степурк за псалмодію "Монологи віків" для мішаного хору та солюючих інструментів, мистецтвознавець Тетяна Кара-Васильєва за книгу "Історія української вишивки", художник Анатолій Криволап за цикл живописних творів "Український мотив", поет Петро Мідянка за книгу поезій "Луйтра в небо".

Розмір премії Шевченка у 2012-ому році становить 260 тисяч гривень кожна.

Як відомо, торік Володимир Руткіський отримав премію "Книга року BBC" за дилогію "Сині Води" - пригодницький твір про 1360-ті роки, коли Велике князівство Литовське і Руське витісняло Золоту Орду з території нинішньої України.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.