Перше звинувачення в трагедії під Смоленськом - польському аналогу УДО

Польська прокуратура сьогодні висунула перші офіційні звинувачення у справі Смоленської авіакатастрофи 2010 року - заступнику голови Державної охорони Польщі (BOR) Павлу Бєлавни.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-секретаря Варшавської Окружної прокуратури Ренату Мазур.

За її словами, слідчі звинуватили генерала Бєлавни в тому, що він не виконав свій службовий обов’язок під час підготовки візиту Президента Леха Качинського до Смоленська 10 квітня 2010 року. Крім цього, його звинуватили у наданні неправдивих свідчень.

Бєлавни не визнав своєї провини та відмовився надати пояснення.

Польське законодавство за висунуті віце-главі BOR звинувачення передбачає позбавлення волі від 3 місяців до 5 років.

За даними офіційного веб-сайту BOR, 45-річний Бєлавни, котрий почав працювати у цій структурі звичайним охоронцем в 1991 році, став заступником керівника відомства у 2007 році.

Генерал з початку своєї кар`єри опікувався охороною представників польського уряду, закордонних делегацій, Президента Польщі та виконував обов`язки глави департаменту особистої охорони (в 2006-2007 роках). У 2005 році його відзначили "Золотим хрестом за Заслуги".

Як Ющенко літав у Грузію під час війни. Рапорт пілота Качинського

Нагадаємо, що літак польського президента Леха Качинського Ту-154 розбився поблизу Смоленська вранці 10 квітня 2010 року. Під час посадки літак зачепився за верхівки дерев в умовах поганої видимості через сильний туман. На борту перебували 96 людей - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу - всі загинули.

У Польщі кілька прокуратур, серед яких військова, ведуть окремі розслідування в справі Смоленської авіакатастрофи.

Спеціальна польська урядова комісія влітку минулого року назвала головною причиною трагедії "помилки пілотів", зауваживши, що вплив на неї мали також дії російських диспетчерів.

Читайте на "Історичній Правді" стенограму переговорів у кабіні Ту-154 в останні хвилини його польоту і стенограму переговорів російських диспетчерів на аеродромі "Смоленськ-Сєвєрний" перед і під час катастрофи.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.