Перше звинувачення в трагедії під Смоленськом - польському аналогу УДО

Польська прокуратура сьогодні висунула перші офіційні звинувачення у справі Смоленської авіакатастрофи 2010 року - заступнику голови Державної охорони Польщі (BOR) Павлу Бєлавни.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-секретаря Варшавської Окружної прокуратури Ренату Мазур.

За її словами, слідчі звинуватили генерала Бєлавни в тому, що він не виконав свій службовий обов’язок під час підготовки візиту Президента Леха Качинського до Смоленська 10 квітня 2010 року. Крім цього, його звинуватили у наданні неправдивих свідчень.

Бєлавни не визнав своєї провини та відмовився надати пояснення.

Польське законодавство за висунуті віце-главі BOR звинувачення передбачає позбавлення волі від 3 місяців до 5 років.

За даними офіційного веб-сайту BOR, 45-річний Бєлавни, котрий почав працювати у цій структурі звичайним охоронцем в 1991 році, став заступником керівника відомства у 2007 році.

Генерал з початку своєї кар`єри опікувався охороною представників польського уряду, закордонних делегацій, Президента Польщі та виконував обов`язки глави департаменту особистої охорони (в 2006-2007 роках). У 2005 році його відзначили "Золотим хрестом за Заслуги".

Як Ющенко літав у Грузію під час війни. Рапорт пілота Качинського

Нагадаємо, що літак польського президента Леха Качинського Ту-154 розбився поблизу Смоленська вранці 10 квітня 2010 року. Під час посадки літак зачепився за верхівки дерев в умовах поганої видимості через сильний туман. На борту перебували 96 людей - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу - всі загинули.

У Польщі кілька прокуратур, серед яких військова, ведуть окремі розслідування в справі Смоленської авіакатастрофи.

Спеціальна польська урядова комісія влітку минулого року назвала головною причиною трагедії "помилки пілотів", зауваживши, що вплив на неї мали також дії російських диспетчерів.

Читайте на "Історичній Правді" стенограму переговорів у кабіні Ту-154 в останні хвилини його польоту і стенограму переговорів російських диспетчерів на аеродромі "Смоленськ-Сєвєрний" перед і під час катастрофи.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.