Виходить друком факсимільний альбом Шевченка 1845 року

Фонд Миколи Томенка презентує факсимільне відтворення "Альбому Тараса Шевченка 1845 року", зробленого в рамках прокту "Шляхами Шевченка" до 200-річчя від дня народження класика.

Альбом малюнків 1845 року – це частина того, що довелося побачити художнику Київської археографічної комісії Тарасу Шевченку під час його подорожей по містах і селах Київської і Полтавської губерній.

Малюнки аквареллю і сепією, зарисовки олівцем та фрагменти фольклорних записів – це те, що зафіксував мистець впродовж кількох місяців своїх мандрівок.

Окрім ілюстрацій, "Альбом" міститиме також науковий коментар, з якого читачі зможуть дізнатися про історію та мотивацію тої чи іншої зарисовки, начерків Тараса Шевченка під час його мандрівки Україною 1845 року.

Протягом лютого та березня група громадських діячів і митців не лише представить перевиданий "Альбом Тараса Шевченка", а й проведе відповідні просвітницькі заходи у Київській, Полтавській та Черкаській областях — у тих містах і селищах, де побував Шевченко під час згаданої подорожі.

Альбом вийде 17 лютого.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.