Європейському архіву розкажуть про підпілля УГКЦ

Інститут історії Церкви Українського католицького університету приєднався до міжнародного проекту "Пам'ять націй" - створення архівів свідчень людей, які пережили комуністичний і нацистський тоталітарні режими.

Інститут розмістив на порталі чотири інтерв’ю, щоб представити різні аспекти діяльності Української Греко-Католицької Церкви в умовах підпілля.

"Ми намагалися підібрати інтерв’ю та уривки так, щоб представити якомога ширшу і повнішу картину життя і діяльності УГКЦ в умовах підпілля. – розповідає науковий працівник ІІЦ УКУ Лідія Губич. –  З одного боку, кожне інтерв’ю є унікальним історичним джерелом, а з іншого – за ним конкретна людина, яка різними способами висловлювала протест проти репресій радянської влади і відстоювала, часто дуже дорогою ціною, право на свободу та віру". 

Тематично архів Інституту історії Церкви містить матеріали, свідчення очевидців періоду підпілля Української Греко-Католицької Церкви (1946-1989рр).

Цифровий архів інтернет-порталу "Пам'ять націй" створили у 2008 році чеські інституції – товариство "Пост Беллюм", Чеське радіо та Інститут дослідження тоталітарних режимів. В архіві зберігаються відео-, аудіоматеріали, біографічні довідки, фотографії, а також щоденники, мемуари та інші архівні документи.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.