Комуністи й націонал-демократи посварилися, чиї могили треба захищати

У Верховній Раді Україні виникла суперечка між народними депутатами фракції Компартії і фракції "Наша України - Народна Самооборона", пов'язана із двома різними законопроектами про захист могил.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Протистояння виникло навколо законопроектів про внесення змін до ст. 297 Кримінального кодексу щодо посилення кримінальної відповідальності за наругу над пам'яттю радянських воїнів-визволителів і учасників боротьби за свободу і незалежність України, поховань жертв репресій та геноциду.

Перший законопроект вніс на розгляд парламенту лідер КПУ Петро Симоненко. Проект закону передбачав кримінальну відповідальність (обмеження волі на строк від 3 до 5 років, або позбавлення волі за такий же термін) за наругу над пам'яттю радянських воїнів-визволителів.

Другий законопроект, автором якого є В'ячеслав Кириленко (фракція НУ-НС) пропонував за наругу над могилами учасників боротьби за свободу і незалежність України, поховань жертв репресій та геноциду таку ж санкцію, як і наругу над братською могилою або могилою Невідомого солдата.

Жоден проект не набрав необхідної кількості голосів.

У той же час голова Верховної Ради України Володимир Литвин нагадав, що згідно з українським законодавством, передбачається кримінальна відповідальність за наругу над будь могилою. "Те, що закон не виконується - то це інша справа", - зазначив Литвин.

Повторна спроба розглянути законопроекти Симоненка і Кириленка теж провалилася.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.