У МОСКВІ ДЕМОНТУВАЛИ ПАМ'ЯТНИК ШЕВЧЕНКУ

Пам'ятник Шевченкові у Москві потребує реставрації, тому його треба перемістити до майстерні. Після цього монумент повернуть на місце.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на департаменті інформації і друку МЗС Росії.

Раніше ряд ЗМІ повідомив про те, що пам'ятник Т.Шевченку може бути взагалі прибраний з однойменної набережній Москви-ріки.

У МЗС РФ нагадали, що пам'ятник був встановлений майже 50 років тому - в 1964 році, і вимагає ремонту. "Пам'ятник є об'єктом культурної спадщини федерального значення", - відзначає російське зовнішньополітичне відомство.

Пам'ятник на набережній Шевченка в Москві

У МЗС додали, що поки пам'ятник буде зберігатися в місці проведення реставрації, на набережній Тараса Шевченка планується провести інженерно-будівельні роботи.

"Після реставрації пам'ятник буде повернуто на своє історичне місце", - підкреслює міністерство.

У МЗС Росії також повідомили, що російська і українська сторони тісно взаємодіють з підготовки заходів до святкування в 2014 році 200-річчя з дня народження Шевченка.

В МЗС України тим часом заявили, що "триматимуть на особливому контролі виконання цієї домовленості та ситуацію навколо духовного символу українства" в Москві.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.