У МОСКВІ ДЕМОНТУВАЛИ ПАМ'ЯТНИК ШЕВЧЕНКУ

Пам'ятник Шевченкові у Москві потребує реставрації, тому його треба перемістити до майстерні. Після цього монумент повернуть на місце.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на департаменті інформації і друку МЗС Росії.

Раніше ряд ЗМІ повідомив про те, що пам'ятник Т.Шевченку може бути взагалі прибраний з однойменної набережній Москви-ріки.

У МЗС РФ нагадали, що пам'ятник був встановлений майже 50 років тому - в 1964 році, і вимагає ремонту. "Пам'ятник є об'єктом культурної спадщини федерального значення", - відзначає російське зовнішньополітичне відомство.

Пам'ятник на набережній Шевченка в Москві

У МЗС додали, що поки пам'ятник буде зберігатися в місці проведення реставрації, на набережній Тараса Шевченка планується провести інженерно-будівельні роботи.

"Після реставрації пам'ятник буде повернуто на своє історичне місце", - підкреслює міністерство.

У МЗС Росії також повідомили, що російська і українська сторони тісно взаємодіють з підготовки заходів до святкування в 2014 році 200-річчя з дня народження Шевченка.

В МЗС України тим часом заявили, що "триматимуть на особливому контролі виконання цієї домовленості та ситуацію навколо духовного символу українства" в Москві.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.