В Черкасах ніяк не перейменують Енгельса на Чорновола

У Черкасах вулицю Енгельса не можуть перейменувати на вулицю Чорновола, оскільки для цього не вистачає голосів у міській раді.

Про це в коментарі "Інтерфаксу" заявив мер Черкас Сергій Одарич.

"Я прихильник перейменування вулиць, - зазначив Одарич. - Але на сьогоднішній день немає в міській раді достатньої кількості голосів, достатньої політичної волі для того, щоб це перейменування провести. Я переконаний, що вони з'являться. Можливо, навіть у цьому році".

У квітні минулого року відбулися громадські слухання, під час яких черкащани підтримали рішення топонімічної комісії перейменувати чотири черкаських вулиці: Леніна, Енгельса, Рози Люксембург і Кірова. Замість них повинні з'явитися Свято-Макарівська, Свято-Троїцька, Чорновола та Гуржіївська.

Однак рішення топонімічної комісії ще не розглянули депутати.

У Черкаській міській раді створена більшість, кількості голосів якої достатньо для прийняття будь-якого рішення. Туди входять дві фракції - Партії регіонів і Партії вільних демократів (14 і 22 депутати відповідно). До останньої партії має стосунок і мер Одарич.

Більше про перейменування вулиць і місць читайте за тегом "Топоніміка"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.