У Луцьку знову легалізували радянську символіку

Волинський окружний адмінсуд 31 січня визнав незаконним та скасував рішення Луцької міської ради про заборону радянської символіки під час масових заходів у місті.

Про це заявив один із лідерів організації Комуністичної партії в області Олександр Кононович, повідомляють "Українські новини".

При цьому він спрогнозував, що міськрада відстоюватиме свою позицію у вищій судовій інстанції, хоча це, на думку Кононовича, і безперспективно.

"Волинський окружний адміністративний суд прийняв єдине у цьому випадку розсудливе законне рішення", - вважає він.

Рішення було прийнято на основі позову прокуратури Луцька.

Нагадаємо, в січні 2012 року Луцька міськрада відхилила протест прокуратури на рішення, яким депутати заборонили використовувати радянську символіку під час масових заходів у місті.

У квітні 2011 року Луцька міськрада заборонила використання радянської символіки. За даними соціологічного центру "Софія", у травні 2011 року 65% українців не схвалювали таке рішення.

У червні 2011 року Конституційний суд визнав, що підйом червоного "прапора Перемоги" поруч із державним під час офіційних заходів не відповідає Конституції.

Весною 2011 року в Україні відбулася інформаційна кампанія "за" і "проти" підйому червоного прапора на честь Дня Перемоги, яка завершилася масовими сутичками у Львові, в яких брали участь активісти партії "ВО "Свобода" разом із проросійськими рухами "Родіна" і "Русское единство".

У грудні Комуністична партія України заявила, що за гроші, отримані в якості компенсації за знищений бюст Сталіна, встановить монумент Сталіну в Луцьку.

 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.