Визначено 25 київських пам'яток, які слід занести в Червону книгу

Колегія Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури визначила перелік пам’яток у Києві, які мають бути занесені до Червоної книги культурної спадщини України.

Про це повідомив член Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Олександр Бригинець.

«Всі 25 об’єктів добре відомі історикам і києвознавцям, - зазначив депутат. - Внесення їх до Червоної книги – це підтвердження особливої небезпеки, яка зависла над ними. Це вимога особливої уваги з боку влади та громадськості до цих споруд".

Перелік пам’яток, які мають бути занесені до Червоної книги культурної спадщини України:

— Житловий будинок (XIX - XX ст.) на вул. Б.Хмельницького,12 (пам′ятка архітектури, мистецтва);
— Житловий будинок (1909 р.) на вул. М. Житомирській, 12 (пам′ятка архітектури);
— Садиба художника О. Мурашка (XIX - XX ст.) на вул. М. Житомирській, 14 (пам′ятка архітектури, історії);
— Будинок В. Крістера (1889 р.) на вул. Осиповського, 2-а (пам′ятка архітектури, історії);
— Садиба Ф. Міхельсона (XIX - XX ст. з флігелями 35-а, б, 37-а, б) на вул. Пушкінська, 35 - 37 (пам′ятка архітектури, історії);
— Лікарня Товариства лікувальних закладів для хронічно хворих дітей (поч. XX ст.) на Парковій дорозі, 3/5, 7 (пам′ятка архітектури, історії);
— Жіноче комерційне училище (1909 - 1910 рр.) на вул. Горького, 44 (пам′ятка архітектури, історії);
— Житловий будинок (1909 р.) на вул. А. Тарасової, 4 (пам′ятка архітектури, мистецтва);
— Лук′янівський парк міської залізниці (поч. XX ст.) на вул. Дегтярівській, 7, 7-а (пам′ятка архітектури);
— Особняк на вул. Шовковична, 17/2 ("Шоколадний будинок", колишній Палац одружень, пам′ятка арх., історії, мистецтва);
— Будинок родини Сікорських на вул. Ярославів Вал, 15. У 1889 - 1912 рр. в цьому будинку мешкав Ігор Сікорський, всесвітньовідомий авіаконструктор (пам′ятка історії);
— Житловий будинок на вул. Саксаганського, 34. Одна з кращих споруд у забудові вулиці поч. XX ст. (арх. Ф. Троуп′янський, пам′ятка арх., історії);
— Будинок на вул. Костянтинівській, 5. Колишня Духовна семінарія. Будівля добудована у другій половині XIX ст. (1874 - 1876 рр.), (арх. М.Іконников, пам′ятка арх., історії);
— Садиба міська (1909-1910 рр.) на вул. Лютеранській, 32 (прибуткові будинки, 32-а. 32-6) (арх. Ф. Олтаржевський, пам′ятка арх., історії);
— Житловий будинок на вул. Михайлівська, 10 (кінець XIX ст., в якому містилася редакція газети "Громадська думка", журналу "Нова громада") (арх. М. Казанський, пам′ятка арх., історії);
— Будинок на вул. Івана Мазепи (колишня Січневого повстання), 11 колишній прибутковий будинок Микільського монастиря (1910р.). (арх. Є.Єрмаков, пам′ятка арх. історії);
— Будинок на вул.Набережне, шосе. 4. Двоповерховий дерев′яний будинок, прикрашений чудовим різьбленням (1878 р.). Належав Київводоканалу. Зараз у напівзруйнованому стані (арх. А.Геккер);
— Будинок на вул. Набережне шосе, 8. Колишня нижня машинна станція Київського водогону (кінець XIX ст.) (пам′ятка промислової архітектури);
— Будинок житловий, в якому мешкав письменник М. А. Грабовський- щойно виявлений об′єкт культурної спадщини на Андріївському узвозі, 34-В;
— Садиба міська — щойно виявлений об′єкт культурної спадщини— на вул. Володимирська, 41/27, 41;
— Садиба Липинських — пам′ятка архітектури і містобудування місцевого значення — на вул. Олеся Гончара, 60;
— Будинок прибутковий, в якому мешкали поет Чумак В. Г., композитор Шамо І. Н., співак Белина-Скупевський С. Б. — пам′ятка архітектури і містобудування місцевого значення — на вул. Костьольній, 8;
— Будинок прибутковий — пам′ятка архітектури і містобудування місцевого значення — на вул. Ярославів Вал, 1;
— Корпус 2-ї чоловічої гімназії, в якому у 1892 - 1914 роках розміщувалася жіноча Ольгінська гімназія, — пам′ятка архітектури національного значення — на вул. Терещінківській, 4;
— Будинок Анатомічного театру — пам′ятка архітектури національного значення
на вул. Б. Хмельницького, 37.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.