Визначено 25 київських пам'яток, які слід занести в Червону книгу

Колегія Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури визначила перелік пам’яток у Києві, які мають бути занесені до Червоної книги культурної спадщини України.

Про це повідомив член Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Олександр Бригинець.

«Всі 25 об’єктів добре відомі історикам і києвознавцям, - зазначив депутат. - Внесення їх до Червоної книги – це підтвердження особливої небезпеки, яка зависла над ними. Це вимога особливої уваги з боку влади та громадськості до цих споруд".

Перелік пам’яток, які мають бути занесені до Червоної книги культурної спадщини України:

— Житловий будинок (XIX - XX ст.) на вул. Б.Хмельницького,12 (пам′ятка архітектури, мистецтва);
— Житловий будинок (1909 р.) на вул. М. Житомирській, 12 (пам′ятка архітектури);
— Садиба художника О. Мурашка (XIX - XX ст.) на вул. М. Житомирській, 14 (пам′ятка архітектури, історії);
— Будинок В. Крістера (1889 р.) на вул. Осиповського, 2-а (пам′ятка архітектури, історії);
— Садиба Ф. Міхельсона (XIX - XX ст. з флігелями 35-а, б, 37-а, б) на вул. Пушкінська, 35 - 37 (пам′ятка архітектури, історії);
— Лікарня Товариства лікувальних закладів для хронічно хворих дітей (поч. XX ст.) на Парковій дорозі, 3/5, 7 (пам′ятка архітектури, історії);
— Жіноче комерційне училище (1909 - 1910 рр.) на вул. Горького, 44 (пам′ятка архітектури, історії);
— Житловий будинок (1909 р.) на вул. А. Тарасової, 4 (пам′ятка архітектури, мистецтва);
— Лук′янівський парк міської залізниці (поч. XX ст.) на вул. Дегтярівській, 7, 7-а (пам′ятка архітектури);
— Особняк на вул. Шовковична, 17/2 ("Шоколадний будинок", колишній Палац одружень, пам′ятка арх., історії, мистецтва);
— Будинок родини Сікорських на вул. Ярославів Вал, 15. У 1889 - 1912 рр. в цьому будинку мешкав Ігор Сікорський, всесвітньовідомий авіаконструктор (пам′ятка історії);
— Житловий будинок на вул. Саксаганського, 34. Одна з кращих споруд у забудові вулиці поч. XX ст. (арх. Ф. Троуп′янський, пам′ятка арх., історії);
— Будинок на вул. Костянтинівській, 5. Колишня Духовна семінарія. Будівля добудована у другій половині XIX ст. (1874 - 1876 рр.), (арх. М.Іконников, пам′ятка арх., історії);
— Садиба міська (1909-1910 рр.) на вул. Лютеранській, 32 (прибуткові будинки, 32-а. 32-6) (арх. Ф. Олтаржевський, пам′ятка арх., історії);
— Житловий будинок на вул. Михайлівська, 10 (кінець XIX ст., в якому містилася редакція газети "Громадська думка", журналу "Нова громада") (арх. М. Казанський, пам′ятка арх., історії);
— Будинок на вул. Івана Мазепи (колишня Січневого повстання), 11 колишній прибутковий будинок Микільського монастиря (1910р.). (арх. Є.Єрмаков, пам′ятка арх. історії);
— Будинок на вул.Набережне, шосе. 4. Двоповерховий дерев′яний будинок, прикрашений чудовим різьбленням (1878 р.). Належав Київводоканалу. Зараз у напівзруйнованому стані (арх. А.Геккер);
— Будинок на вул. Набережне шосе, 8. Колишня нижня машинна станція Київського водогону (кінець XIX ст.) (пам′ятка промислової архітектури);
— Будинок житловий, в якому мешкав письменник М. А. Грабовський- щойно виявлений об′єкт культурної спадщини на Андріївському узвозі, 34-В;
— Садиба міська — щойно виявлений об′єкт культурної спадщини— на вул. Володимирська, 41/27, 41;
— Садиба Липинських — пам′ятка архітектури і містобудування місцевого значення — на вул. Олеся Гончара, 60;
— Будинок прибутковий, в якому мешкали поет Чумак В. Г., композитор Шамо І. Н., співак Белина-Скупевський С. Б. — пам′ятка архітектури і містобудування місцевого значення — на вул. Костьольній, 8;
— Будинок прибутковий — пам′ятка архітектури і містобудування місцевого значення — на вул. Ярославів Вал, 1;
— Корпус 2-ї чоловічої гімназії, в якому у 1892 - 1914 роках розміщувалася жіноча Ольгінська гімназія, — пам′ятка архітектури національного значення — на вул. Терещінківській, 4;
— Будинок Анатомічного театру — пам′ятка архітектури національного значення
на вул. Б. Хмельницького, 37.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.