У Дніпропетровську хочуть встановити пам'ятники Брежнєву і Щербицькому

Дніпропетровські комуністи хочуть встановити в місті пам’ятники колишнім генеральному секретарю ЦК КПРС Леоніду Брежнєву та першому секретарю ЦК Компартії України Володимиру Щербицькому, які тривалий час тут жили і працювали.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на голову обласної організації КПУ Сергія Храпова.

"Ми хочемо встановити бюсти або пам'ятники Брежнєву та Щербицькому, які нічого поганого нікому не зробили, - сказав Храпов. - Вони жили і працювали в нашому місті, сталі видатними політичними діячами, а також багато зробили для розвитку Дніпропетровська. Впевнений, що 90% населення погодиться, щоб пам'ять про них (Брежнєва та Щербицького) була увічнена в бюстах. Про встановлення бюста Сталіну не йдеться".

За його словами, комуністи мають намір домовлятися з владою Дніпропетровщини, щоб частину грошей на бюсти виділили з обласного бюджету в рамках святкування 80-річчя Дніпропетровської області.

Храпов наголосив, що облорганізація КПУ вже найближчим часом оголосить збір коштів серед жителів області на створення бюстів Брежнєву та Щербицькому.

За його словами, погруддя, з огляду наявності грошей, можуть бути встановлені або в поточному році, або в 2013-му - до 95-річчя Володимира Щербицького.

Як відомо, в січні цього року Дніпропетровська міськрада надала одній із вулиць міста ім'я Леоніда Брежнєва.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.